Справа № 703/2790/24
2-о/703/110/24
18 червня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
встановив:
03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 лютого 1994 року Шевченківським відділком Одеської залізниці, згідно з розпорядженням від 15 лютого 1994 року №793, на квартиру АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовує тим, що 18 лютого 1994 року Шевченківським відділком Одеської залізниці як органом приватизації було видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого ОСОБА_2 та членам її сім'ї: матері ОСОБА_3 та заявнику як її дочці була передана у власність квартира АДРЕСА_1 .
У свідоцтві про народження заявник, її прізвище, ім'я та по батькові були заповнені російською мовою, а саме « ОСОБА_4 ». Під час зміни заявником паспорта СРСР та отримання нею паспорта громадянина України її прізвище, ім'я та по батькові було записано як « ОСОБА_5 ». 05 лютого 1997 року заявник, внаслідок укладення шлюбу, змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». Після розірвання вказаного шлюбу, заявник, у зв'язку з реєстрацією іншого шлюбу, змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ».
Під час виготовлення документів по розпорядженню належним заявнику майном, остання звернулася до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Смілянської міської ради для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність їй квартири, однак працівниками вказаного управління було встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло її прізвище, ім'я та по батькові були зазначені як « ОСОБА_8 » замість правильного « ОСОБА_5 », що унеможливило вчинення відповідної реєстраційної дії. Вважає, що неправильність написання її ім'я відбулося внаслідок неправильного його перекладу. Таким чином, наразі існує розбіжність у написанні ім'я заявника у паспорті та свідоцтві про право власності на житло.
Метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права на внесення відомостей до Державного реєстру речових прав про належне їй право власності на житло, з метою подальшого розпорядження належним їй майном, шляхом його відчуження. Оскільки іншим чином заявник позбавлена можливості встановити наведений факт, остання звернулася до суду з даною заявою.
Ухвалою судді від 04 червня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи провести без її участі, від заявленого клопотання про допит свідка відмовляється, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи Смілянської міської ради Черкаської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо заявлених вимог, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд, врахувавши позиції заявника та представника заінтересованої особи, які викладені в їх заявах, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження (наказу) №793 від 15 лютого 1994 року органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 18 лютого 1994 року видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї: матері - ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_8 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.10).
Як вбачається з інформації про зареєстроване право власності від 13 березня 2024 року за №358-0, наданої Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», станом на 01 січня 2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», на підставі свідоцтва на право власності на житло, видане органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 18 лютого 1994 року, за: 1. ОСОБА_2 , у розмірі 1/3 частки; 2. ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки; 3. ОСОБА_8 , у розмірі 1/3 частки (а.с.11).
05 квітня 2024 року державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за №648, відповідно до якого, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1913 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вказана частка квартири належала померлій особі на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 18 лютого 1994 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 15 лютого 1994 року за №793 та зареєстрованого в Смілянському бюро технічної інвентаризації за №793 (а.с.13).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 05 квітня 2024 року за №373010792, державним нотаріусом 05 квітня 2024 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину №648, виданого 05 квітня 2024 року державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.14).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 15 травня 2024 року за №378615503, державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради, на підставі свідоцтва про право власності, видане 18 лютого 1994 року органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці, 10 травня 2024 року проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.15).
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч.1-3 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Як вбачається з заяви про встановлення факту, заявник ОСОБА_1 стверджує, що у вказаному свідоцтві про право власності на житло, внаслідок неправильного перекладу, невірно зазначено її ім'я « ОСОБА_9 », як власника квартири, оскільки у паспорті громадянина України, який виданий на її ім'я, останнє зазначено як « ОСОБА_10 », що позбавляє її об'єктивної можливості здійсненими державну реєстрацію свого права власності у відповідності до вимог чинного законодавства України, а також розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно ст.76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом РАЦС м. Сміла Черкаської області 11 січня 1978 року, відомості у ньому заповнені російською мовою та матір'ю « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , є « ОСОБА_11 » (а.с.7).
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2010 року, яке набрало законної сили 22 листопада 2010 року, у справі №2-2888/2010 р. вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , зареєстрований у відділі РАГС виконкому Смілянської міськради Черкаської області 05 лютого 1997 року, актовий запис №47 (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 03 травня 2019 року, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували 03 травня 2019 року шлюб, про що у цей же день складено відповідний актовий запис №58 (а.с.9).
05 червня 2019 року органом 7126 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано паспорт громадянина України за № НОМЕР_3 (а.с.5).
З огляду на відомості, які викладені у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом РАЦС м. Сміла Черкаської області 11 січня 1978 року, та копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 лютого 1994 року органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці, на підставі розпорядження (наказу) №793 від 15 лютого 1994 року, суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня видачі вищевказаного свідоцтва про право власності на житло, змінила своє прізвище з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », та якій і членам сім'ї якої, у тому числі її дочці, органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 18 лютого 1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 , яка, згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 лютого 1994 року органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці, на підставі розпорядження (наказу) №793 від 15 лютого 1994 року, є співвласником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та заявник ОСОБА_1 , є однією і тією ж особою, та виготовленні вказаного свідоцтва про право власності на житло, внаслідок невірного перекладу з російської мови на українську мову, була допущена помилка у написанні імені заявника.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності їм правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що у зв'язку з розбіжністю у написанні імені заявника в документі, який підтверджує її право власності на вищевказану квартиру, та в документі, що посвідчує її особу, остання позбавлена об'єктивної можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності та розпорядитися власним майном, та враховуючи відсутність можливості у заявника виправити вищевказану розбіжність у інший спосіб, окрім як у судовому порядку, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи судом не встановлено існування спору про право та можливих порушень прав та інтересів третіх осіб внаслідок встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 76, 81, 82, 89, 247, 263-265, 293, 315 ЦПК України,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на житло, видане 18 лютого 1994 року органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці, згідно з розпорядженням (наказом) від 15 лютого 1994 року за №793, в якому співвласником квартири АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_8 , належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники у справі:
Заявник - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Заінтересована особа - виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області, адреса: 20700, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, буд.37, код ЄДРПОУ 04061553.
Головуючий Т.В. Ігнатенко