Справа № 565/1100/24
Провадження № 1-кп/565/123/24
18 червня 2024 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1 ,
-з участю секретаря ОСОБА_2 ,
-прокурора ОСОБА_3 ,
-обвинуваченої ОСОБА_4 ,
-представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181050000214 від 30.05.2024 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Війниця Млинівського району Рівненської області, пенсіонерки, заміжньої, з середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 31.05.2024, ОСОБА_4 , на весні 2011 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 діючи умисно, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди земельної ділянки та її державної реєстрації, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 13, 14 Конституції України, ч.3 ст.79, ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0034 га, в межах м. Вараш Рівненської області, яка відноситься до земель запасу комунальної власності Вараської міської ради Рівненської області та є прилеглою до земельної ділянки, що перебуває у власності гр. ОСОБА_7 , в АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5620889300:03:001:0264).
Після цього, ОСОБА_6 , на весні 2011 року, в порушення вимог ч.1 ст.81, ч.2 ст.95, ч.1 ст.96, ч.1 ст. 116, ч.3 ст. 125, ст. 126, ч.1 ст.152, ч.1 ст.153 ЗК України, ч.1 ст.376 ЦК України, ч.5 ст.26, п. 1 ч.1 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», самовільно без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, їх державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи замовила та оплатила послуги не встановлених під час досудового розслідування осіб, які за її вказівкою, в межах вищевказаної, самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0034 га, в супереч встановленому законом порядку, здійснили зведення капітальної цегляної споруди з односкатним бетонним перекриттям (гаражне приміщення) розміром 8,7x4м.
Внаслідок даних протиправних дій ОСОБА_4 для Вараської міської територіальної громади заподіяно майнової шкоди на суму 8 085,84 грн.
Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у самовільному будівництві споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Пояснила, що клопотання підтримує повністю, таке рішення прийняте нею добровільно, без будь-якого тиску.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 49 КК України.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 4 статті 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. Згідно зі статтею 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України строки давності. Крім того, ВП Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року справа № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченої, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинувачену від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце на весні 2011 року та містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.197-1 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
За змістом п. 3-4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Таким чином, строки давності за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 завершились на весні 2014 року.
В судовому засіданні сторони кримінального провадження визнали обставину, що строки давності завершились і доказів про зупинення або переривання перебігу строку давності до суду не подано.
При цьому суд зазначає, що відмова у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку, з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.
Така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Отже, з'ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , думку прокурора та представника потерпілої сторони, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі вимог статті 49 КК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. Таким чином, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 слід закрити.
Питання про долю речових доказів, вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 128, 284, 285, 286, 376, 392, 395 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.197-1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181050000214 від 30.05.2024 року закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1