Дата документу 11.06.2024Справа № 554/12440/23
Провадження № 2-п/554/81/2024
11 червня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.,
при секретарі: Безверхій Т.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості, -
Заявник - ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Хворост Д.М., звернулась до Октябрського районного суду м. Полтава із заявою про перегляд заочного рішення суду від 13 березня 2024 року у цивільній справі № 554/12440/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості.
Вимоги заяви обґрунтовувала тим, що у мотивувальній частині рішення суд цитує позицію Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12 в якій суд прийшов до висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Але не дивлячись на процитовану судом позицію Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції ухвалює рішення яке суперечить вказаній позиції Верховного Суду і стягує заборгованість за відсотками що нараховані по 30.11.2023, в той час як строк кредитування становив 15 днів і датою повернення кредиту було 01.08.2021 і дані обставини були встановлені судом але повністю проігноровані при ухваленні рішення.
Вона вказує, що відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору проценти за користування кредитом становлять 2812,50 грн. які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Кредит був наданий строком на 15 днів з 17.07.2021 року по 01.08.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 15 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну кредитування, який складає 15 днів.
Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 2812,50 грн. (п. 1.5.2), а відповідачка приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з неї на користь позивача, але судом всупереч умовам договору стягнуто з відповідачки 47812,50 грн. відсотків.
Також звертає увагу суду на те що матеріали справи не мають детального розрахунку заборгованості за період що передував 13.10.2021 (дата укладення договору факторингу). Розрахунок заборгованості яким керувався суд при ухваленні рішення охоплює період з 13.10.2021 по 22.12.2023 при цьому включає в себе вже як доконаний факт, станом на 13.10.2021 наявність заборгованості за відступленими відсотками в сумі.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 01.08.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 02.18.2021 року по 30.11.2023 року відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 договору відсутні.
Вона вважає, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором № 101846453 від 17.07.2021 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3.1.2 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 договору), тому строк кредитування становив 15 днів.
Отже, продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 1.6 Договору після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.
До аналогічних висновків приходить і Полтавський апеляційний суд у своїй постанові від 18.04.2024 по справі № 525/291/23.
Пропуск строку на подання заяви про скасування заочного рішення обґрунтовує тим, що 03.05.2024 представником ОСОБА_1 - адвокатом Хворост Д.М. було додано до картки справи № 554/12440/23 в якості представника відповідача, тому саме в цю дату адвокат Хворост Д.М. фактично ознайомилась із матеріалами справи та рішенням по справі.
Враховуючи викладене, заявник просить переглянути та скасувати заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави 13 березня 2024 року по справі № 554/12440/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості.
Ухвалою Октбярського районного суду м. Полтави від 27 травня 2024 року постановлено вказану заяву прийняти до розгляду та призначено судове засідання.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Хворост Д.М. зазначила, що не заперечує про укладення Кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .. Вказаний Договір не визнаний недійсним або неукладеним, як і окремі його положення. Позичальник ОСОБА_1 дійсно отримала кошти у розмірі 15 000,00 гривень та повинна була сплатити за договором 2812,50 гривень проценти за користування кредитом до 01.08.2021 року. Даний договір не пролонговувався. Підстави для стягнення відсотків після 01.08.2021 року відсутні, тому наданий розрахунок за період з 13.10.2021 року по 22.12.2023 року не може вважатися доказом. Вказала, що пункт 4.2. Кредитного договору застосовується лише у випадку пролонгації та оновлення графіків платежів. А також, вважає що наданий позивачем Договір факторингу №10Т від 13.10.2021 року укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» не містить усіх сторінок, оскільки в нижньому правому куті вказано, що він містить 12 сторінок, які в матеріалах справи відсутні.
Представник позивача - ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи - ТОВ «Мілоан» у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши представника заявниці - адвоката Хворост Д.М., дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, що слідує зі змісту ч.1 ст. 284 ЦПК України.
Дослідивши заяву про скасування заочного рішення суд вважає причини пропуску строку заявницею на подання відповідної заяви - поважними, відтак вважає за можливе поновити заявниці строк на подання вказаної заяви.
Стосовно доводів представника заявниці - адвоката Хворост Д.М. суд зазначає наступне.
В судовому засіданні та зі змісту заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що представником заявниці визнані обставини про укладення Кредитного договору №101846453 від 17.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , який не визнаний недійсним або неукладеним, як і окремі його положення. А також визнана суму заборгованості у розмірі 15 000,00 гривень та 2812,50 гривень проценти за користування кредитом до 01.08.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд вважає, що визнання представником заявниці - адвокатом Хворост Д.М. обставин та правовідносин між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що викладені в позовній заяві ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Представник заявника, посилаючись на умови кредитного договору № 101846453 від 17.07.2021 року, за яким було стягнуто заборгованість, вказує, що кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 15 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну кредитування, який складає 15 днів, та наводить позицію Верховного суду, викладену у Постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, згідно якої Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Суд зазначає, що представник заявника невірно зрозумів положення кредитного договору № 101846453 від 17.07.2021 року та Висновки Верховного суду, оскільки умовами кредитного договору та в Постанові Верховного Суду зазначено про припинення нарахування процентів передбачених договором за користування кредитом. А вже після спливу визначеного договором строку кредитування, настає відповідальність сторони договору у разі неналежного виконання умов договору. Тобто нарахування процентів за кредитом припиняється, але починає діяти нарахування процентів за невиконання зобов'язання.
Відповідальність сторін передбачена розділом 4 Кредитного договору № 101846453 від 17.07.2021 року.
Так в пункті 4.2 закріплено, що у разі прострочення Позичальник зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець має право нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6. Договору, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування.
Суд вважає, що сплив строку кредитування відраховується в двох випадках:
1) з дати наступною після терміну (дати) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 01.08.2021 року, відповідно до п.1.4 Договору;
2) з дати наступної після визначеної дати після пролонгації та оновлених графіків платежів.
Оскільки, як стверджує і представник ОСОБА_1 пролонгація договору не відбувалась, то строк повернення коштів за договором відраховується з 02.08.2021 року.
Тобто суд вважає, що саме з 02.08.2021 року починається нарахування відсотків відповідно до п.1.6 Договору.
В п. 1.6 Договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позивачем ТОВ «Діджі Фінанс» в заяві від 30.05.2024 року зазначений порядок та формула розрахунку процентів, відповідно до якої загальний розмір процентів складає 47812,50 гривень, з яких 2812,50 гривень проценти за користування кредитом (з сумою процентів у розмірі 2812,50 грн. погодився і відповідач), а також процентів нарахованих за кожен день прострочення суми кредиту 15 000,00 гривень, (така сума кредиту також не заперечувалось відповідачем), у розмірі 5%, відповідно до п.1.6 Договору.
Арифметично вирахувавши з загальної суми 47812,50 гривень суму процентів за користування кредитом 2812,50 гривень, а також розмір процентів за кожен день прострочення виходячи з суми кредиту 15000,00 х 5%, виходить, що за кожен день прострочення ОСОБА_1 повинна була відшкодувати 750,00 гривень. Поділивши суму 45 000,00 на 750,00 гривень, встановлюємо, що прострочення складає 60 днів.
З 02.08.2021 року по 13.10.2021 року кількість днів більша ніж 60 днів, тому сума боргу за користування відсотками, що передана за договором факторингу №10Т від 13.10.2021 року, є арифметично обґрунтованою.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2024 року було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заборгованість у загальному розмірі - 64 312,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитним договором № 101846453 від 17.07.2021 року, з яких: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 47 812,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. А Ухвалою Октябрського районного суду від 11.06.2024 року виправлена описка та доповнена сума 1 500, 00 грн. заборгованості за комісійними винагородами, яка не збільшила загальний розмір заборгованості 64 312,50 гривень.
Відповідно, сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» на дату укладання Договору факторингу №10Т від 13.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем - ТОВ «Діджи Фінанс» дорівнювала 64 312,50 грн., яка складається із заборгованості за кредитним договором №101846453 від 17.07.2021 року, з яких: 15 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 2 812,50 грн. сума процентів за користування кредитом, 2812,50 гривень, 1 500, 00 грн. - комісійна винагорода, 45 000,00 - проценти за невиконання зобов'язання за 60 днів за відсотковою ставкою 5% за день прострочення.
Саме вирахувана сума заборгованості у розмірі 64 312,50 гривень була стягнута судом в Рішенні від 13.03.2024 року.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що непогодження з сумою боргу повинно бути доведено відповідачем, оскільки саме він заперечує проти вказаної суми, і ним повинні бути надані розрахунки.
Але відповідач не надав свій власний розрахунок, а заперечував проти суми заборгованості з причини не пролонгації Кредитного договору, строк дії якого закінчився 01.08.2021 року. А також по-своєму зрозумів положення договору про відповідальність сторін, що закріплена в п.4.2 Договору.
Що стосується оспорюваного заявницею розрахунку за період з 13.10.2021 року по 22.12.2023 року, суд зазначає, що Розрахунок підтверджує, що на 13.10.2021 року сума заборгованості ОСОБА_1 дорівнювала всього 64 312,50 гривень, саме така сума була передана за Договором факторингу №10Т від 13.10.2021 року та стягнута судом.
А зазначення в Розрахунку періоду - з 13.10.2021 року по 22.12.2023 року лише підтверджує, що з 13.10.2021 року нарахування процентів поза межами строку кредитування не відбувалось.
Посилання представника заявниці, що наданий позивачем ТОВ «Діджі Фінанс» Договір факторингу №10Т від 13.10.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» не містить усіх сторінок, оскільки в нижньому правому куті вказано, що він містить 12 сторінок, які в матеріалах справи відсутні, суд вважає необґрунтоване, оскільки в Договорі мається послідовна нумерацію пунктів, він повністю відображає умови укладення, права та обов'язки сторін, закінчений пунктом 13 «Реквізити і підписи сторін», під ним стоять підписи директорів.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З аналізу норми ч.1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що заочне рішення підлягає скасування за одночасного існування всіх обставин: неявка у судове засідання відповідача та неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що представником заявниці Плішивої - адвокатом Хворост Д.М. не надано жодних доказів, які хоч будь в якій мірі спростовували висновки викладені в Рішенні суду від 13 березня 2024 року.
Дане Рішення було винесено на підставі належних, допустимих доказів, та встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений Кредитний Договір, розмір отриманого кредиту дорівнює 15 000,00 грн., встановлені проценти за користування кредитними коштами, плата за комісію, встановлені проценти у разі прострочення зобов'язання, загальний розмір заборгованості на 13.10.2021 року, тобто на день укладання Договору факторингу дорівнював 64 312,50 гривень, саме така сума заборгованості стягнута судом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне Заяву представника заявника - адвоката Хворост Д.М. залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 141,259, 268,274,279, 287,288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Е.М. Сініцин.