Справа № 539/1853/24
Провадження № 2/539/730/2024
17 червня 2024 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
установив:
06.05.2024 до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Позов обґрунтований тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 липня 2022 року, від якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться повністю на її утриманні. Оскільки батько не приймає в достатній мірі участі в утриманні дитини, позивач вимушена звернутися до суду з відповідним позовом, оскільки позбавлена можливості працевлаштуватися у зв'язку із доглядом за сином, якому ще немає трьох років. Відповідач ОСОБА_2 на своєму утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, а тому має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на її утримання до досягнення сином трьох років.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 207.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про підтримання своїх позовних вимог та просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 липня 2022 року (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Відповідно до акту від 27.03.2024 року складеного комісією в складі голови будинкового комітету ОСОБА_5 , заступника голови будинкового комітету ОСОБА_6 та старшого під'їзду №5 ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_1 фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , 2022 року народження (а.с.9).
Відповідно до копії довідки від 06.03.2024 ОСОБА_1 отримує місячну одноразову допомогу при народженні однієї дитини в розмірі 860,00 грн на місяць (а.с.10).
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Відповідно до статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач не має змоги працювати і утримувати себе. В той час як, відповідач не заперечує проти утримання дружини, з якою мешкає неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повністю знаходиться на її утриманні.
У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Крім того, відповідач в заяві зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Тому є всі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини до досягнення їх дитиною трирічного віку, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Вказаний розмір аліментів суд вважає доцільним та достатнім.
Відповідно з п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
За вимогами ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави, передбачений пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 4, 12, 19, 81, 259, 264, 265, 279 ЦПК України, ст. 75, 84, 141,180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 травня 2024 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Я.В.Просіна