Єдиний унікальний номер: 379/591/24
Провадження № 2/379/252/24
про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2024 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі судді Музиченко О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Заєць Володимир Миколайович, про визнання договору дарування житлового будинку недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
31.05.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Заєць В.М., про визнання договору дарування житлового будинку недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
17.06.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко (з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді з 02.06.2024 по 14.06.2024).
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Так, за положенням ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п.2, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви .
В порушення вимог п. 2, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки, відповідачки та третьої особи, а також не містить відомостей щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
За змістом ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок оформлення та видачі відповідних посвідчень іноземцям, які відповідно до закону мають право на пільги, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Особам з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами міських рад за місцем проживання, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, група та причина інвалідності, а також у відповідних випадках - основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Так, позивачка посилається у своїй позовній заяві позивачка на те, що вона звільнена від сплати судового збору за подання цього позову на підставі закону, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи.
При цьому, позивачкою не додано до позову належних доказів на підтвердження наявності у неї відповідного статусу особи з інвалідністю ІІ групи, що передбачені вимогами ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а тому її право на звільнення від сплати судового збору за подання цього позову не підтверджене.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті станом на 2024 рік становить 1211,20 грн. за одну немайнову вимогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачкою заявлено у позові дві немайнові вимоги: провизнання договору дарування житлового будинку недійсним та про застосування наслідків недійсності правочину - повернення сторін договору до первісного стану, а тому при зверненні до суду з цим позовом до сплати підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн (1211,20 * 2).
В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не додано до позовної заяви документів, що підтверджують сплату нею судового збору за дві немайнові вимоги у розмірі 2422,40 грн, або належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведені вище недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне надати позивачці десятиденний строк з дня вручення їй цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб:
- подання позовної заяви в новій редакції із зазначенням в ній відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки, відповідачки та третьої особи, а також відомостей щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову;
- надати суду належні докази на підтвердження наявності у позивачки статусу особи з інвалідністю 2 групи (зокрема, довідку до акта огляду МСЕК чи документ, визначений ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»), що дає їй підстави для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви; або
- сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн за дві заявлені в цьому позові немайнові вимоги за реквізитами: населений пункт - Таращанська міська ТГ; отримувач - ГУК у Київській області /Таращанська міс/22030101; код отримувача ЄДРПОУ - 37955989; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) -UA408999980313111206000010850; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) - та надати суду платіжний документ на підтвердження такої сплати.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачці десятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 4, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Заєць Володимир Миколайович, про визнання договору дарування житлового будинку недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити позивачці, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, - позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 17.06.2024.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО