іменем України
Справа №377/325/24
Провадження №3/377/128/24
18 червня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
28 березня 2024 року, о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, у приміщенні під'їзду АДРЕСА_2 , висловлювався на адресу громадянки ОСОБА_1 нецензурною лайкою, голосно стукав у двері, погрожував їй, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, на зауваження не реагував.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, тобто правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення дату та час він знаходився за місцем свого проживання разом із його знайомою ОСОБА_3 , з якою вони готували та пили каву. Якби він дійсно знаходився біля дверей квартири ОСОБА_1 , з якою з листопада 2021 року по січень 2024 року підтримував близькі стосунки, то працівники поліції затримали би його. Пояснення свідка ОСОБА_4 не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки вона є заінтересованою особою у справі. Просив закрити провадження у справі, оскільки відсутні відео- та фото- докази правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 28 березня 2024 року, близько 20 години 30 хвилин, коли вона знаходилась у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 , то через вічко вхідних дверей побачила, що в тамбурі хтось погасив світло і зрозуміла, що це зробив ОСОБА_2 , який завжди так робить, коли приходить до її квартири. Хоча вона його не бачила, але його голос вона знає добре, так як ще до недавнього часу вони з ним зустрічалися. В цей час в її квартирі знаходилося подружжя ОСОБА_6 та її чоловік, який допомагав їй збирати меблі, оскільки вона на той час тільки переїхала до вказаної квартири. Коли ОСОБА_2 почув, що в квартирі є сторонні люди, зокрема, почув чоловічий голос, він почав голосно стукати в двері, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, погрожував вибити двері, цю погрозу вона сприйняла на свою адресу. Вона підійшла до дверей та попросила ОСОБА_2 припинити свої дії, попередивши, що викликає поліцію. Після цього вона пішла на балкон та зателефонувала до поліції. В цей час ОСОБА_4 , знаходячись біля вхідних дверей квартири, чула як ОСОБА_2 комусь телефонував. Коли приїхали поліцейські, то ОСОБА_2 вже пішов, біля вхідних дверей його було. В цей день, близько 16 години 00 хвилин, вона вже викликала поліцію, коли ОСОБА_2 приходив до неї в Тбіліський квартал міста Славутича, де також нецензурно висловлювався в її та її сина адресу нецензурною лайкою, за що в подальшому був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що наприкінці березня- на початку квітня 2024 року, точної дати вона не пам'ятає, близько 20 години 30 хвилин, коли вона перебувала в гостях у своєї подруги ОСОБА_1 , де її чоловік займався в іншій кімнаті збіркою меблів, то через вічко вхідних дверей помітила, що хтось погасив світло в тамбурі та зрозуміла, що біля дверей хтось знаходився. В цей час у двері квартири почав голосно стукати чоловік, який вимагав відчинити двері, погрожував їх вибити, виражався при цьому нецензурною лайкою. За його голосом вона впізнала ОСОБА_2 , з яким у ОСОБА_1 раніше були близькі стосунки. Вона також була з ним особисто знайома з грудня 2023 року, познайомилась на дні народження ОСОБА_1 , а потім ще декілька разів зустрічала його в місті. Вона дуже злякалася, оскільки крик був сильний, а двері не зовсім міцні та попросила, щоб ОСОБА_1 викликала поліцію. Її чоловік у цей час знаходився в іншій кімнаті за зачиненими дверима, який в цей час займався збіркою меблів, тому про ситуацію, яка склалася, дізнався тільки тоді, коли ОСОБА_1 пішла на балкон, щоб викликати поліцію. Коли ОСОБА_1 викликала поліцію, вона стояла біля дверей і чула, як ОСОБА_2 комусь телефонував і казав: «Я їх спіймав», після чого до приїзду поліції покинув тамбур та пішов. Вона спочатку думала, що він пішов зустрічати того, кому він телефонував, але коли майже через 5 хвилин приїхали працівники поліції, то його вже не було. Ще тоді, коли вона прийшла до ОСОБА_1 ( близько 17:00), то через вікно бачила ОСОБА_2 , який в цей час ходив у дворі будинку.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. 28 березня 2024 року він виїжджав на місце події до Дніпровського кварталу міста Славутича за викликом про те, що колишній співмешканець заявниці стукав у двері та погрожував їх вибити. По прибуттю на місце події було встановлено, що в квартирі заявниці, куди вона нещодавно переїхала, в цей час знаходилися чоловік, який збирав меблі, та жінка, яка повідомила, що вона подруга заявниці. Особи, яка вчинила правопорушення, ОСОБА_2 , на місці події виявлено не було. Заявниця повідомила, що стукав у двері саме ОСОБА_2 Заявниця була налякана та схвильована. Жінка, яка знаходилася в квартирі заявниці, була опитана як свідок, від заявниці було відібрано заяву, а чоловік, який знаходився у квартирі, відмовився надавати пояснення.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона перебуває з ОСОБА_2 в дружніх стосунках, з потерпілою ОСОБА_1 вона не знайома. 27 чи 28 березня 2024 року, з 19 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин, вона разом із ОСОБА_2 знаходилась у нього вдома, де вони спілкувалися з приводу його майбутньої роботи. Вона пам'ятає, що це було в кінці березня 2024 року, скоріше це було 28 березня 2024 року. Вона з ним спілкується майже кожен вечір, оскільки в нього були проблеми з роботою, він хотів зареєструватися як фізична особа-підприємець, а вона має певний досвід у цій сфері. Коли вона знаходилась з ОСОБА_2 за місцем його проживання, він нікуди не відлучався, а коли пішла до дому, то він міг відлучитися.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої, свідків, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 підтверджується дослідженими доказами в судовому засіданні:
- протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, серії ВАВ № 474814 від 04.04.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, в якому викладені обставини і суть правопорушення;
- рапортом старшого інспектора-чергового ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Праута С.В. від 28.03.2024, з якого вбачається, що 28 березня 2024 року, о 20 год 37 хв, надійшло повідомлення по телефону від заявниці ОСОБА_1 про те, що 28 березня 2024 року, о 20 год 37 хв, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 стукає у двері;
- рапортом ДОП СП ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Садчика Я. від 04.04.2024, зі змісту якого вбачається, що 28 березня 2024 року, о 20 годині 37 хвилин, надійшов виклик на лінію 102 від ОСОБА_1 про те, що її колишній співмешканець ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні під'їзду АДРЕСА_2 , голосно стукав у двері заявниці, ображав її нецензурною лайкою, погрожував розправою;
- письмовою заявою ОСОБА_1 від 28.03.2024, в якій вона просила притягнути до відповідальності ОСОБА_2 , який 28 березня 2024 року, близько 20 години 30 хвилин, вибивав двері за адресою: АДРЕСА_3 , погрожував їй та нецензурно лаявся;
- характеристикою від 08.04.2024, складеною дільничним офіцером поліції сектору превенції ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Садчиком Я. на ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері громадського порядку і громадської безпеки;
- постановою Славутицького міського суду Київської області від 08.03.2024, що набрала законної сили 19 березня 2024 року, у справі № 377/168/24, провадження №3/377/72/24, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП та накладення штрафу в сумі 51 гривня;
- паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 та паспортом громадянина України № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена статтею 173 КУпАП за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Обов'язковими складовими об'єктивної сторони такого правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, та дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Поняття громадського порядку законодавство України не містить, проте він представляє собою обумовлену потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами систему відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, різновид словесної брутальності, які висловлені публічно в місці, де можуть бути і були почуті людьми. Хоча словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю, проте використання нецензурних слів виявляє грубе, образливе ставлення до оточуючих незалежно від їх кількості.
Іншою формою дрібного хуліганства є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Дослідивши в судовому засіданні докази, вважаю, що вина ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, доведена повністю, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він, знаходячись в громадському місці, в під'їзді АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , голосно стукав у двері її квартири, погрожував, тобто вчинив дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.
Зазначені обставини підтверджені поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , які є логічними, послідовними та узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_4 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №474814 від 04.04.2024, рапортом старшого інспектора-чергового ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Праута С.В. від 28.03.2024, рапортом ДОП СП ВП №2 Вишгородського РУП Садчика Я. від 04.04.2024, письмовою заявою ОСОБА_1 від 28.03.2024, які є належними, допустимими і достатніми та у своїй сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Крім того, свідок ОСОБА_7 , який був опитаний за клопотанням ОСОБА_2 , підтвердив, що коли він прибув за викликом на місце події, то в квартирі заявниці в цей час знаходився чоловік, який збирав меблі, та жінка, яка повідомила, що вона подруга заявниці, яку було опитано як свідка.
Як вбачається з матеріалів справи, саме ОСОБА_4 було опитано як свідка, про що інспектор СРПП ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Посмітний В.О. відібрав від неї письмові пояснення від 28.03.2024, зміст яких відповідає обставинам, про які свідок повідомила в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_1 теж надавала інспектору СРПП ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Посмітному В.О. письмові пояснення від 28.03.2024, які за змістом також відповідають тим обставинам, про які вона повідомила в судовому засіданні.
Отже, доводи ОСОБА_2 про те, що пояснення свідка ОСОБА_4 не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки вона є заінтересованою особою у справі, вважаю неспроможними, оскільки підстав для сумніву в їх об'єктивності не встановлено.
Проте, вважаю за необхідне виключити з формулювання суті правопорушення, зазначеного у протоколі, посилання на те, що ОСОБА_2 погрожував потерпілій саме фізичною розправою, оскільки в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 , встановлено, що останній погрожував саме вибити двері, що вона сприйняла також як погрозу на її адресу. Зазначене підтвердила і свідок ОСОБА_4 .
Водночас вважаю необ'єктивними пояснення свідка ОСОБА_3 , яку в судовому засіданні було опитано за клопотанням ОСОБА_2 та яка повідомила про те, що 27 чи 28 березня 2024 року з 19 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин, разом із ОСОБА_2 вона знаходилась у нього вдома, де вони спілкувалися з приводу його майбутньої роботи, вона пам'ятає, що це було в кінці березня 2024 року, скоріше це було 28 березня 2024 року, а також доводи ОСОБА_2 про те, що у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення дату та час він знаходився за місцем свого проживання разом із його знайомою ОСОБА_3 , оскільки повідомлені ними обставини спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, якими є пояснення потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , письмовою заявою ОСОБА_1 від 28.03.2024, а також рапортом старшого інспектора- чергового ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Праута С.В. від 28.03.2024, рапортом ДОП СП ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Садчика Я. від 04.04.2024.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, серії ВАВ №474814 від 04.04.2024, ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу та надання будь-яких пояснень по суті правопорушення в присутності двох понятих, про що у відповідній графі протоколу міститься відповідна відмітка про відмову від підпису, що засвідчено підписами понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також не заперечував зміст протоколу в частині дати, часу та суті правопорушення.
Отже, доводи ОСОБА_2 , наведені в судовому засіданні, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Також необхідно зазначити, що відсутність відео- та фото- доказів правопорушення, на що звертав увагу в своїх поясненнях ОСОБА_2 , в даному випадку не може слугувати підставою для закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП України, оскільки за змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність відповідно до статей 17-20 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 247 КУпАП, також не встановлено.
При накладенні стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що обтяжує відповідальність відповідно до пункту 2 статті 35 КУпАП, необхідно враховувати повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставину, що обтяжує відповідальність, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню, передбаченому статтею 173 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, стягненню з особи на користь держави при накладенні на неї адміністративного стягнення підлягає судовий збір відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 279, 280, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Згідно з частиною першою статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з частиною першою статті 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Н. С. Бабич