"18" червня 2024 р. Справа № 363/2705/24
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
04.06.2024 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить:
розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем - ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, дата видачі 19.07.2012, серія НОМЕР_1 ;
стягнути з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дати надходження позовної заяви, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до частини першої та пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина п'ята статті 177 ЦПК України).
Позивач, звертаючись до суду із позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що діти проживають разом з нею і перебувають на її утриманні, при цьому, у порушення пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини та їх не додано до позовної заяви, а додано лише Акт про фактичне проживання від 29.05.2024, що не є доказом зареєстрованого місця проживання позивача та дітей у смт Димер Вишгородського району Київської області, з урахуванням положень Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ №265 від 07.02.2022, у зв'язку з чим вона має право звернутись до суду в порядку статті 28 ЦПК України.
Так, на виконання вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено її зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Адреса зареєстрованого місця проживання відповідача вказано - АДРЕСА_3 , а фактичне місце його проживання за адресою фактичного місця проживання позивача - АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання щодо підсудності справи Вишгородському районному суду Київської області, у порядку частини восьмої статті 187 ЦПК України встановлено, що згідно Єдиного державного демографічного реєстру відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_5 - не знайдено.
Водночас, згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про зареєстроване місце проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, наданої на запит суду, здійсненого у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, щодо зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , убачається що місце проживання вказаних осіб у Київській області зареєстрованим не значиться.
Крім цього, з відповіді Житомирської міської ради, наданої на запит суду щодо підтвердження зареєстрованого місяця проживання позивача за адресою, зазначеною у позовній заяві, убачається відсутність інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у місті Житомир, а місце зареєстроване проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , що не відноситься до територіальної підсудності Вишгородського районного суду Київської області.
Згідно частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відсутність доказів на підтвердження права позивача звернутися до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів у порядку статті 28 ЦПК України, перешкоджають суду визначити підсудність справи про розірвання шлюбу та стягнення аліментів та перешкоджають в майбутньому ухваленню рішення, яке б відповідало чинному законодавству.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом надання до суду доказів звернення, у порядку встановленому частиною другою статті 27, 28 ЦПК України, саме до Вишгородського районного суду Київської області.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач