"17" червня 2024 р. Справа № 363/2858/24
17 червня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Старча Андрій Васильович (адреса для листування: м. Київ, а/с 66), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), військова частина НОМЕР_3 Міністерства оборони України, ОСОБА_4 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ), про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про встановлення факту, що має юридичне значення.
У своїй заяві ОСОБА_1 просив встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на його утриманні. Встановлення даного факту потрібно ОСОБА_1 для зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також звільнення з військової служби у зв'язку з перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох дітей віком до 18 років, оскільки на даний момент часу ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації. У той же час, отримати документ, що посвідчує даний юридичний факт, в установленому законодавством позасудовому порядку, ОСОБА_1 не має можливості, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
З відомостей автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 11.04.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області вже надходила заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту перебування на його утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана заява ОСОБА_1 перебувала у провадженні суду в межах цивільної справи № 363/1799/24 за правилами окремого провадження.
16.04.2024 року Вишгородським районним судом Київської області було постановлено ухвалу, якою було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , оскільки встановлення факту, що має юридичне значення, пов'язується з наступним вирішенням спору про право, зокрема, спору щодо зменшення розміру аліментів, а також спору щодо звільнення з військової служби. Цією ж ухвалою ОСОБА_1 роз'яснено право звернення до суду з відповідними вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала суду від 16.04.2024 року набрала законної сили 02.05.2024 року, в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Аналізуючи зміст ухвали суду від 16.04.2024 року у порівнянні зі змістом поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення юридичного факту, що розглядається в межах даної справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 в межах цивільної справи № 363/1799/24 та заява ОСОБА_1 в межах даної справи мають ідентичний предмет, тобто вимогу, про задоволення якої просить ОСОБА_1 , ідентичні підстави задоволення цієї вимоги, ідентичних учасників справи. Крім того, подані ОСОБА_1 заяви мають ідентичну мету встановлення юридичного факту - подальше зменшення розміру аліментів та вирішення питання про звільнення з військової служби.
Саме з урахуванням такого предмета заяви, її підстав, обґрунтування та мети подання судом в ухвалі від 16.04.2024 року було констатовано факт пов'язаності встановлення юридичного факту з наступним вирішенням спору про право.
Разом з тим, зі змісту поданої заяви судом встановлено, що 18.04.2024 року, тобто після постановлення ухвали суду від 16.04.2024 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Старча А.В. звернувся до Вишгородської міської ради Київської області з заявою вих. № 84/24 про видачу довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні.
Після отримання акту обстеження матеріально-побутових умов проживання та подання повторної заяви про видачу довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні, 22.05.2024 року Вишгородською міською радою Київської області було надано відповідь № 02-16/390, разом з якою надано довідку про підтвердження факту проживання без реєстрації за даною адресою, а також копію положення про порядок видачі довідок на території Вишгородської міської територіальної громади.
24.05.2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Старчою А.В. на прийомі у Вишгородській міській раді Київської області було отримано відомості щодо неможливості надання довідки про підтвердження факту перебування на утриманні, оскільки відсутні відповідні повноваження для цього.
В аспекті цього, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Таким чином, визначальною ознакою справ, які розглядаються у порядку окремого провадження, крім відсутності спору про право, є також відсутність іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, встановлення якого потребує заявник.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Ухвалою суду від 16.04.2024 року фактично було констатовано невідповідність заяви ОСОБА_1 . другій вимозі з переліку вищезазначених, а саме констатовано пов'язаність юридичного факту, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , з наступним вирішенням спору про право.
Оскільки ухвала суду від 16.04.2024 року набрала законної сили 02.05.2024 року, в апеляційному порядку не оскаржувалася, то ухвала суду від 16.04.2024 року характеризується всіма властивостями законної сили судового рішення, зокрема, щодо преюдиційності, виключності та вичерпності. Внаслідок цього в суду відсутні підстави для оспорювання, невизнання чи неврахування висновків, які були зроблені у вказаному судовому рішенні.
У зв'язку з цим суд звертає увагу, що ані зміст поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення юридичного факту, що розглядається в межах даної справи, ані додані до неї документи, не змінили обставин, які були констатовані в ухвалі суду від 16.04.2024 року, не додали нових обставин, які б давали можливість зробити нові висновки. ОСОБА_1 зазначається той же самий предмет заяви, її обґрунтування та юридична мета встановлення такого факту.
Внаслідок цього відсутні підстави для інших висновків, ніж тих, що викладені в ухвалі суду від 16.04.2024 року.
Нові обставини у виді звернення ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області для отримання довідки про перебування фізичної особи на утриманні не спростовують вищевикладених висновків суду, оскільки не змінюють ані предмет заяви, ані її обґрунтування, ані юридичну мету встановлення такого факту. Навпроти, ці обставини, усупереч позиції ОСОБА_1 , підтверджують існування позасудового порядку встановлення відповідного юридичного факту, який і має бути використаний ОСОБА_1 . Тим більше, до матеріалів нової заяви не долучено жодного документа, крім відомостей про особисте спілкування представника заявника з депутатами Вишгородської міської ради Київської області, з якого б вбачалася відмова органу місцевого самоврядування встановити відповідний факт.
Якщо ОСОБА_1 не погоджується з наданою відмовою органу місцевого самоврядування, яка надається в межах наданих публічно-владних повноважень, то ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити відмову органу місцевого самоврядування в порядку адміністративного судочинства.
Посилання ОСОБА_1 на те, що військова частина не оспорює наявність права на звільнення з військової служби також не знайшло свого доказового підтвердження.
За таких обставин, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України подання заяви з тим самим предметом та підставами після того, як судом таку заяву в тій чи іншій процесуальні формі було вирішено, за відсутності нових обставин, може бути зловживанням процесуальними правами, що є неприйнятним в межах цивільного судочинства.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За вищенаведених обставин, враховуючи висновки суду в ухвалі від 16.04.2024 року, зважаючи на відсутність нових обставин і фактів, які б давали можливість переглянути надані висновки, суд приходить до висновку про те, що у відкритті провадження у вказаній цивільній справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 315 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_3 Міністерства оборони України, ОСОБА_4 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Роз'яснити заявнику його право подати до суду позов на загальних підставах.
Заяву з додатками повернути заявнику. Копію заяви залишити в суді.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя О.В. Рукас