Провадження №2/359/726/2024
Справа №359/10990/23
Іменем України
10 червня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
В листопаді 2023 року ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 19 січня 2022 року уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №19.01.2022-100000860. За яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 14 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожний день користування. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 7600 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 2600 гривень. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 7600 гривень.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_2 надала до суду заяву, якою підтримала пред'явлений позов та просила суд його задовольнити у повному обсязі, а розгляд цивільної справи здійснити за її відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2023 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.42-43).
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 19 січня 2022 року ТОВ «Споживчий центр» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №19.01.2022-1000000860. За умовами якого ТОВ «Споживчий центр» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 14 днів, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2% за кожний день (а.с.13-15).
ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією №1888759993 від 19 січня 2022 року (а.с.20).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що кредитний договір №19.01.2022-1000000860 від 19 січня 2022 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора D419. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Всупереч вимогам ч.1ст.81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.
ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошове зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 5000 гривень, заборгованість за відсотками - 2600 гривень. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7600 гривень, що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором станом на 18 жовтня 2023 року (а.с.21).
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 7600 гривень.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції від 02 листопада 2023 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у розмірі 2147 гривень 20 копійок. Пред'явлений позов задоволений. Тому, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2147 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7600 гривень та витрати на оплату судового збору у розмірі 2147 гривень 20 копійок.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що розташовується за адресою: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення суду - 10 червня 2024 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський