Справа № 355/1804/23
Провадження № 3/355/41/24
30 травня 2024 року суддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з відділення поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізична особа підприємець, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 12.10.2023 о 19 год. 30 хв. в смт. Баришівка, по вулиці Київський шлях, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Honda CR-V реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest Drager 6810 в присутності двох свідків. Результат огляду - 1, 69 %о тест № 111, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєному адміністративному правопорушенні не визнав, та пояснив, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що нібито підтверджується даними приладу Alcotest Drager 6810. Вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки 12.10.2023 року він взагалі не вживав ніяких спиртних напоїв і керував автомобілем в тверезому стані про що повідомив інспектора. На запитання інспектора, чи вживав він спиртні напої в той день, він відповів, що не вживав, і дані приладу це не достовірний факт. Також, в подальшому, що зафіксовано на відео, патрульні, всупереч вимогам ч. 4 ст. 256 КУпАП, не роз'яснили йому про можливість пройти повторне обстеження у відповідному медичному закладі та не роз'яснили порядок проходження такого огляду.
Під час розгляду справи, за його клопотанням Баришівським районним судом були витребувані документи стосовно приладу, який був застосований патрульними в даній події. Однак надане суду свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest Drager 6810 № П 51 QM 2597 083 23 складено 28 грудня 2023 року, а подія яка досліджується по даній справі, сталася 12 жовтня 2023 року. Таким чином, підтвердження того, що на момент пригоди вимірювальний засіб взагалі був у справному стані немає.
Окрім цього, під час події, за пропозицію патрульного, він дув у наданий прилад алкотестер. Однак результати, які показав прилад чомусь не влаштували патрульного. Після цього він більш сорока секунд, щось налаштовував в приладі і після цього повторно надав прилад йому для повторного тестування, однак при цьому, перед повторним обстеженням патрульний не показав йому, що на екрані приладу відсутні будь яки дані.
В інструкції по експлуатації законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest Drager 6810 зазначено, що даний прилад має пам'ять результатів на останні 2270 тестів і на екран можливо вивести будь який показник, що був в пам'яті раніше. Тобто, якщо до нього був протестирований водій, якій дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, то в результаті його обстеження патрульний має можливість вивести на екран приладу і доводити, що це нібито ОСОБА_1 , показники.
Ст. сержант поліції ВП № 1 Броварського РУП Остапець І.О. та капітан поліції ВП № 1 Броварського РУП Попикіна Г.С. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки до суду не повідомили.
Суддя заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що працівник поліції до проведення обстеження ОСОБА_1 на приладі вимірювальної техніки деякий час, з незрозумілих причин проводив втручання в дію приладу після чого не зафіксував на відео та не показав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, які самі дані відображені на екрані приладу.
Також поліцейським не були роз'яснені ОСОБА_1 його права, зокрема право звернутися до відповідного закладу Міністерства охорони здоров'я для проведення повторного обстеження на стан алкогольного сп'яніння. Направлення на медогляд поліцейським не надавалося.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інш..
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв'язку з виявленими порушеннями, допущеними при складанні поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд приходить до висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього, не підтверджує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Інших доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а отже відсутній і склад адмінправопорушення.
З урахуванням зазначеного та вимог ч.1 п.1ст.247 КУпАП суддя вважає, що порушене щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає - закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинивизначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р. у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо поза розумним сумнівом встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з огляду на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та матеріалами справи.
Вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Тому, враховуючи що ОСОБА_1 заперечує факт порушення, в матеріалах справи відсутні беззаперечні, допустимі та належні докази його провини у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази послідовності дій поліцейських в даному випадку, що унеможливлює чітко з'ясувати факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння особи, що в свою чергу унеможливлює дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, відносно якої складено протокол.
З урахування вищенаведеного, згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3,7,9,130,221,247,284 КУпАП, ч. 3ст. 62 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-рп/2010,рішення№ 404/4467/16-авід 20.02.19ВС/КАС суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Баришівського районного суду Т. А. Троценко