Справа №293/893/24
Провадження № 2-о/293/54/2024
17 червня 2024 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., вирішуючи питання про відкриття провадження по справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
11.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з заявою про розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя в порядку ч.3 ст.293 ЦПК України. В заяві ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.10.1963 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №240.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє належність справи до юрисдикції та підсудності цього суду.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Позивач у поданій заяві зазначає, що відповідач ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у Сокирянській виправній колонії №67.
Частиною 3 ст.293 ЦПК України передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Розділом IV «Окреме провадження» ЦПК України не встановлено вимог щодо підсудності справ про розірвання шлюбу за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Таким чином, до вказаної категорії справ застосовуються загальні правила підсудності.
За загальними правилами позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст.27 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Обставин, які б давали позивачу можливість пред'явити позов за місцем її проживання ОСОБА_1 не вказала.
Отже, заяву про розірвання шлюбу необхідно буде подавати до суду за місцем перебування відповідача.
Частина перша ст.378 ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини" інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
З урахуванням викладеного, належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого відповідач відбуває покарання, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Сокирянський районний суд Чернівецької області.
З метою дотримання правил підсудності,суд вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до вказаного суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст.31, 32, 260, 261,354 ЦПК України, суд
Матеріали цивільної справи №293/893/24 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю до Сокирянського районного суду Чернівецької області (вулиця Тараса Шевченка, 7, Сокиряни, Чернівецька область, 60200).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу для відома.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО