справа № 278/2294/24
18 червня 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Заявленими вимогами позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання спільної дочки у твердій грошовій сумі, оскільки сторони не можуть вирішити дане питання у позасудовому порядку.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.
Відповідач, будучи належним чином та завчасно проінформованим про існування даного судового спору, свого ставлення до заявлених вимог не висловив і відзиву на позов не подавав. Позивач не заперечував щодо проведення слухання справи в заочному порядку. Враховуючи такі фактичні обставини справи та приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи в заочному порядку.
Дослідив надані позивачкою матеріали, судом установлено наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.
Сторони у справі є громадянами України, мають зареєстровані місця проживання, отримували номери платників податків.
Також сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі і є батьками малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.
Правовідносини між сторонами у справі врегульовані наступними положеннями норм матеріального права.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції про права дитини).
Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини перша та друга статті 27 Конвенції про права дитини).
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина друга статті 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття (ст. 180 СК України).
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 1, 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ст. 185 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст. 191 ЦПК).
Проаналізувавши фактичні обставини справи й норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено й не спростовувалось сторонами батьківство сторін щодо спільної дитини. За таких обставин, на переконання суду, наявні підстави для задоволення позову й визначення аліментів на утримання дитини, які слід стягувати з відповідача на користь позивачки.
Вирішуючи питання розміру аліментів суд зазначає наступне. Направленим позовом заявниця просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно. Суду не надані матеріали, які б вказували на наявність підстав для задоволення позову саме у заявленому порядку. Аналіз таких фактичних обставин справи дає підстави позов задовольнити частково й стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини в частці від доходу. Такий порядок стягнення аліментів, суд вважає, буде більш дієвим забезпеченням майнових потреб дитини. Розмір витрат у такий спосіб регулярно переглядається державою з тенденцією постійного збільшення (як стосовно прожиткового мінімуму так і в частці від доходу, яка переглядається регулярно за даними статистики). Відсутність фіксованого розміру буде стимулювати відповідача приймати активну участь в майновому забезпеченні дитини. Такий порядок стягнення аліментів, на переконання суду, буде сприяти забезпеченню якнайкращих матеріальних інтересів дитини.
Результати вирішення спору дають підстави стягнути з відповідача на користь держави судові витрати. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів дитини відповідного віку починаючи з 23 квітня 2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача на користь держави судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовлено 18 червня 2024 року.
Суддя Євген Татуйко