Справа № 168/395/24
Провадження № 2/168/179/24
(З А О Ч Н Е)
13 червня 2024 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,
секретар судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2015 року Акціонерне товариство «Акцент-банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту.
Відповідачка підтвердила свою згоду, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
Акціонерне товариство «Акцент-банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, а тому станом на 29.03.2024 року виникла заборгованість в розмірі 19 812 ,49 грн, що складає:
- 14 458,44 грн - заборгованості по кредиту;
-5 354,05 грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Дана заборгованість погашена не була, а тому просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості за кредитним договором.
Оскільки відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, позивач просить стягнути цю заборгованість та судові витрати.
Позиція учасників провадження.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 24.04.2024 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду клопотання, разом із позовною заявою, про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю. У разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила. Клопотання про відкладення слухання справи від неї також не надходило. Відзив на позовну заяву не надала.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 29.12.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Акцент-банк» та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Положеннями Анкети-Заяви визначено, що ОСОБА_1 погодилася, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.
Відповідачка ознайомилась з умовами кредитування, що свідчить її підпис на заяві-анкеті від 29.12.2015 року (а.с. 9).
До договору Банком додано Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила»; Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD»
Згідно з Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», що містяться в Умовах та правилах надання банківських послуг у АТ«АКЦЕНТ-БАНК», пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 55 днів (діє за умови погашення заборгованості до 25-го числа місяця, наступного за датою заборгованості). Розмір обов'язкового щомісячного платежу: 5% від заборгованості (не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів плюс штраф, якщо він виник, але не більше залишку заборгованості). Базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) становить: 3,9% «Універсальна»; 3,7% «Універсальна GOLD». (а.с. 28 -зворот - 29).
Умови та правила надання банківських послугу АТ«АКЦЕНТ-БАНК» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила».
Відповідно до довідки за картами, виданої АТ «Акцент-банк» вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок в АТ «Акцент-банк» та видано картки: № 5351451000132149, строком дії до серпня 2021 року, № НОМЕР_1 , строком дії до липня місяця 2027 р. (а.с. 19).
Згідно з довідкою за лімітами за період з 29.12.2015 року по 29.03.2024 року, позивачем був встановлений відповідачці кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн., який в подальшому змінювався та станом на 13.10.2021 року становив 14 500 грн (а.с. 20).
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 2015- 12 -29, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 29.03.2024 та з Виписки по картці відповідачки за період з 29.12.2015 по 29.03.2024 вбачається, що відповідачка користувалася кредитним лімітом, на залишок боргу щомісячно нараховувались проценти, які автоматично списувались та включались до поточної заборгованості по тілу кредиту. Відповідачка вносила платежі на погашення процентів та кредитних коштів, однак порушувала строки і порядок їх внесення, а тому періодично у неї виникала прострочена заборгованість по щомісячним мінімальним платежам. Відповідачка 25.04.2023 року востаннє внесла 13 500 грн на погашення кредитної заборгованості і станом на 29.03.2024 року загальний розмір її заборгованості складає 19 812 ,49 грн, що складає:
- 14 458,44 грн - заборгованості по кредиту;
-5 354,05 грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом ( а.с. 5- 8, 10 -18).
У матеріалах справи також наявний витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», які позичальник ОСОБА_1 не підписувала (а. с. 22 - 29).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання та в ч.2 цієї статті вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Згідно з ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»).
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування» Кредитодавець розміщуєна своємуофіційному веб-сайтіінформацію,необхідну дляотримання споживчого кредиту.Така інформаціяповинна міститинаявні таможливі схемикредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України врегульовано: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 роз'яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору договору про відкриття кредитної лінії.
Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли кредитно-договірні відносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, частково погашала заборгованість за кредитом (а.с. 5 - 8).
Також на підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", розміщений на сайті банку (а.с. 22-28) та Тарифи за користування кредитною картою «Універсальна», «Універсальна GOLD» (а.с. 28 - зворот, 29). Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь-якого підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, на що вказала у своїй постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду.
Підписана сторонами договору анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку не містить в собі будь-яких даних щодо виду та строку дії кредитної картки, а також інформації про розмір відсотків та порядок їх нарахування. У вказаній анкеті-заяві зазначено лише прізвище, адресу, особисті дані позичальниці ОСОБА_1 та згоду з тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг (а. с. 9).
Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання Банк окрім процентів на поточне тіло кредиту (46,8 % річних), почав щомісяця нараховувати додаткові проценти за подвійною ставкою визначеної в Тарифах (93,599999… % річних) на прострочену заборгованість по тілу кредиту.
Таким чином, внаслідок прострочення виконання відповідачкою основного грошового зобов'язання та не внесення обов'язкових мінімальних щомісячних платежів на погашення кредиту та відсотків позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» вимагає від позичальниці ОСОБА_1 повернення усієї кредитної заборгованості.
Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», доданий до позовної заяви, розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі і порядку нарахування.
У зв'язку з наведеним, вказані документи не можна вважати складовою частиною укладеного кредитного договору.
Крім того неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (29.12.2015 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 22.04.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяги з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наданий АТ «Акцент-Банк» витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві, яка підписана позичальником, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Як убачається із анкети-заяви від 29.12.2015 року, сторони договору не обумовили розмір отриманого тіла кредиту, процентів за користування кредитом, штрафні санкції за неналежне виконання вимог щодо повернення кредитних коштів (а. с. 9).
Оскільки можливість нарахування банком відсотків у зазначеному розмірі позивачем належними та допустимими доказами не підтверджені, позовні вимоги банку щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами не підлягають до задоволення.
Таким чином, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі тіла кредиту 14 458,44 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, нарахованих поза межами погодженого сторонами строку кредитування, є безпідставними. Тому в решті позову слід відмовити.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено на 72,98% (14458,44х100:19 812,49), тому з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути 2 209,73 грн судового збору (3028х72,98%:100).
Керуючись ст.ст. 1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,280-284,288,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» ( код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11), заборгованість за кредитним договором від 29.12.2015 року в розмірі 14 458,44 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень - заборгованість за кредитом.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 209,73 (дві тисячі двісті девять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариства «Акцент-банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Старовижівського районного суду
Волинської області Ю.О. Сухоручко