Ухвала від 17.06.2024 по справі 346/2844/21

Справа № 346/2844/21

Провадження № 11-кп/4808/357/24

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у кримінальному провадженні №12019090180001030 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30.05.2024 року про продовження запобіжного заходу щодо нього,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 605600 грн щодо обвинуваченого

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства поєднаний з проникненням у житло, вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.

Строк дії ухвали 60 днів до 28.07.2024 року включно.

Суд мотивував ухвалу тим, що при обгрунтованому обвинуваченні щодо ОСОБА_7 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме існує можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 оспорює обґрунтованість ухвали суду, вважає її незаконною та необґрунтованою. Вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою не підлягало як задоволенню, так і його розгляду, через невідповідність вимогам КПК України та внесення в нього неправдивих відомостей прокурором. Прокурор не викладав ніяких обставин з посиланням на матеріали провадження, що підтверджують ризики. Стверджує, що судом безпідставно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та посилається на упередженість суддів, про що він неодноразово звертався у всі інстанції. В свою чергу, суд взяв до уваги ризики згідно ст.177 КПК, однак їх належним чином не мотивував. Також вказує, що незаконність його тримання під вартою вже була констатовано ЄСПЛ. Просить ухвалу суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою щодо нього скасувати.

В апеляційному суді:

- обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просить її задовольнити;

- прокурор заперечив доводи апеляції, просить її відхилити.

З'ясувавши обставини даного кримінального провадження, перевіривши подані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим.

Оскаржена ухвала суду вказаним вимогам закону не відповідає, тому підлягає зміні в частині розміру застави.

Висновок суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 . вцілому відповідає вимогам ст.ст. 176, 177, 178, 183 КПК України і узгоджується з необхідністю безперешкодно завершити судовий розгляд справи.

Наведені апеляційні доводи не дають підстав для звільнення його з-під варти.

Обгрунтованими є мотиви суду про те, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та обґрунтованість його обвинувачення, тримання його під вартою зможе запобігти вказаним ризикам можливого ухилення від суду та дасть суду процесуальну можливість в розумні строки завершити судовий розгляд по суті обвинувачення.

За даними поданих до апеляційного суду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину санкція якого є суворою, він не визнає обвинувачення, що є визначальними і достатніми підставами вважати, що обвинувачений може ухилятись від суду, незаконно впливати на учасників провадження.

Давати оцінку доказам апеляційний суд на цій стадії процесу немає права і процесуальної можливості.

Разом з тим, альтернативний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 заставу судом визначено поза межами помірності, оскільки судом не враховано його матеріальний стан та його сім'ї. Тому апеляційний суд вважає за доцільне й необхідне зменшити розмір застави до 100 прожиткових мінімумів.

Апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на те, що обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до ЄСПЛ на судову тяганину, тому є необхідність в завершенні судового провадження і недопущення порушень розумного строку його розгляду.

Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30.05.2024 року щодо нього в частині розміру застави змінити, зменшити її розмір і обрати її в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4