Провадження № 11-кп/803/1639/24 Справа № 229/5639/20
12 червня 2024 року м.Кривий Ріг
12 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України, за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 березня 2024 року, -
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 01 березня 2024 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Забузан Красноярського краю Архангельської області РФ, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працює, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Згідно до вироку суду, суд І інстанції послався на обвинувальний акт, відповідно до якого, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він у невстановлений час та дату почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , готовий для вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який було розміщено в синтетичних мішках у приміщені сараю, розташованого на території вказаного домоволодіння, в особливо великих розмірах з метою збуту.
20 серпня 2020 року в період часу з 18:00 до 19:30 години під час проведення обшуку території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 співробітниками поліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження загальною масою 7554,54 г, яка згідно з висновком експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маса канабісу в перерахунку на суху речовину складає 6658,83 г), який ОСОБА_7 умисно незаконно зберігав в особливо великих розмірах з метою збуту.
Під час розгляду даного кримінального провадження, суд І інстанції дійшов до висновку про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 307 КК України та перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах та визнав його винним по даній статті.
На вказаний вирок суду, від прокурора ОСОБА_8 надійшла апеляційна скарга, в якій вона просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 березня 2024 року скасувати та призначити новий розгляд в суді І інстанції. Зазначає, що суд І інстанції, в порушення вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку не зазначив формулювання обвинувачення ОСОБА_7 , яке визнав доведеним за ч. 3 ст. 309 КК України, а виклав лише обставини, які були встановлені органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, на вказаний вирок суду від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 березня 2024 року скасувати та виправдати його. Вважає, що обшук на території його домоволодіння був незаконним, а тому протокол обшуку від 20.08.2020 року та відеозапис, є недопустимими доказами по справі. На думку обвинуваченого, покази свідків та висновки експертів жодним чином не підтверджують його провину ані за ч. 3 ст. 309 КК України, ані ч. 3 ст. 307 КК України. Зазначає, що в матеріалах справи немає доказів, що наркотичний засіб належить саме йому. Вказує, що з боку працівників поліції до нього застосовувався психологічний тиск. Зазначає, що він не поміщував наркотичні засоби в сарай, про їх перебування в сараї йому не було відомо.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 за змістом аналогічні доводам апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечував проти доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні не в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою скасування судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що суд І інстанції, в порушення вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку не зазначив формулювання обвинувачення ОСОБА_7 , яке визнав доведеним за ч. 3 ст. 309 КК України, а виклав лише обставини, які були встановлені органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 307 КК України.
На думку колегії суддів, зазначені порушення не дозволяють вказати обставини, які були встановлені саме судом.
Згідно з положеннями п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
За таких обставин, на думку колегії суддів, мотивувальна частина вироку в даному випадку не відповідає його резолютивній частині, що є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою скасування судового рішення.
При новому розгляді суду першої інстанції з урахуванням вимог кримінального процесуального закону необхідно усунути порушення, зазначені в цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, виключити суперечності та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
При новому розгляді справи також необхідно перевірити доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 щодо винуватості чи невинуватості у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, дослідивши всі наявні докази в їх сукупності.
Колегія суддів звертає увагу, що поза увагою суду І інстанції залишились і доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування до нього незаконних методів ведення досудового розслідування, без проведення належної перевірки таких доводів шляхом офіційного розслідування уповноваженим органом.
Такий підхід у контексті положень ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенції), а також усталеної практики Європейського суду з прав людини є неприпустимим.
Так, виходячи зі змісту статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки, а тим більше обґрунтовувати ними свої рішення.
Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України, є обов'язковим.
Перевірка доводів обвинуваченого ОСОБА_7 щодо незаконних методів ведення слідства має суттєве значення, формальний підхід до перевірки таких тверджень є неприпустимим.
Крім того, при новому розгляді справи, суду І інстанції слід звернути увагу на проведення обшуку на території домоволодіння обвинуваченого 20.08.2020 року та ретельно перевірити чи був вказаний обшук проведений згідно з вимогами КПК України.
Оскільки вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, то обставини, викладені в апеляційних скаргах прокурора, обвинуваченого та захисника підлягають ретельній перевірці в суді першої інстанції під час нового розгляду кримінального провадження.
У разі, якщо суд дійде висновку про винуватість обвинуваченого при тих же обставинах та у тому ж обсязі, покарання призначене їм за оскаржуваним вироком, слід вважати таким, що відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора, часткового задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 01 березня 2024 року відносно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд в суді І інстанції, в іншому складі суддів.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: