Справа № 463/5525/24
Провадження № 1-кс/463/4683/24
18 червня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим,
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 17.05.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні за № 62023140110000366 від 05.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Просить скасувати оскаржувану постанову.
В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що 17.05.2024 року слідчим було винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні за № 62023140110000366 від 05.09.2023 року. Копію постанови ОСОБА_4 отримано 08.06.2024 року. Вважає постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ст.55 КПК України. Факти, викладені у постанові слідчого не відповідають дійсним обставинам справи, постанова не є вмотивованою та не містить жодної підстави вважати ОСОБА_4 особою, якій не завдано шкоди. Зазначає, що слідчим в оскаржуваній постанові не зазначено доказів та мотивів, які б вказували на відсутність заподіяної ОСОБА_4 шкоди. У зв'язку з наведеним, просить скаргу задовольнити.
Скаржник в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги. При цьому, представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 18.06.2024 року подав заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує та просить таку задовольнити.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу у відсутності скаржника та його представника.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги, не повідомив суд про причини своєї неявки. Жодних заперечень чи клопотань не подав.
Враховуючи положення ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу без участі слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, старшим слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 17.05.2024 року винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні за № 62023140110000366 від 05.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Частина 5 ст.55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Однак, слідчий при винесенні оскаржуваної постанови від 17.05.2024 року зазначеного обов'язку не дотримався, оскільки викладені ним у постанові мотиви відмови у визнанні потерпілим обмежуються лише констатацією того, що на даний час не встановлено обставин, що ОСОБА_4 було завдано шкоди внаслідок кримінального правопорушення.
Разом з тим, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, таким чином, слідчим не було проведено усіх слідчих дій та процесуальних дій на предмет перевірки заподіяння заявнику ОСОБА_4 будь-якої шкоди, та не виключається до закінчення досудового розслідування зібрання доказів на підтвердження спричинення йому моральної, фізичної або майнової шкоди. Тому висновок слідчого про те, що останньому не завдано шкоди, передбаченої ч.1 ст.55 КПК України є передчасним, у зв'язку з чим, скарга підлягає задоволенню, а постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим скасуванню.
Керуючись ст.ст.107, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_5 від 17.05.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні за № 62023140110000366 від 05.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1