справа № 462/4773/24
17 червня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ТзОВ «Газорозподільні мережі України»звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу за надані послуги в розмірі 1 476,36 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4, 5 ч.2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються та перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ч.5 ст.165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Відповідно до ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Із поданої заяви вбачається, що ТзОВ «Газорозподільні мережі України»звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 1 476,36 грн, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №645733 від 17.06.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, всупереч вимогам ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не додано жодного договору, укладеного між ТзОВ «Газорозподільні мережі України»та ОСОБА_1 , не долучено інших доказів, які б обґрунтовували підставність вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме доказів, які б підтвердили факт проживання ОСОБА_1 та користування послугами, які надає ТзОВ «Газорозподільні мережі України» за адресою: АДРЕСА_1 , за якою виникла заборгованість.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Згідно ЦПК України судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відтак, ТзОВ «Газорозподільні мережі України»слід відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України», що згідно ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Постигач О.Б.