Справа № 444/2434/24
Провадження № 3/444/1292/2024
14 червня 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення не працює, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 02.03.2023, орган що видав 5626, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, -
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 01.06.2024 року приблизно о 23 год. 00 хв. був виявлений та затриманий інспектором відділення моніторингу обстановки на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", територія Рава-Руської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області, на напрямку №650 прикордонного знаку на відстані 1500 метрів від Державного кордону при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску через державний кордон, тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду (арк.спр.8) подав письмову заяву, в якій зазначив, що свою провину визнає, щиро розкаюється та просить дану справу розглядати за його відсутності.
Відповідно до ст.268 КУпАП, явка правопорушника в судове засідання за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП не є обов'язковою. А тому, ураховуючи зазначену вище заяву, приходжу до переконання, за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, стверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 154451 від 01.06.2024 року;
- рапортом інспектора державної прикордонної служби України від 01.06.2024 року;
- протоколом про адміністративне затримання від 01.06.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.06.2024 року, згідно з якими останній свою провину визнав повністю.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП правильно, так як він вчинив незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність правопорушника, є щире розкаяння.
Обставин, які обтяжують відповідальність правопорушника за адміністративне правопорушення не встановлено.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, ставлення до вчиненого правопорушення, пом'якшуючі обставини, а також відсутність обставини, що обтяжують відповідальність.
Санкція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу або адміністративний арешт, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
З матеріалів справи встановлено, що знарядь чи засобів вчинення правопорушення немає, а тому питання про конфіскацію знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення не вирішується.
З врахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме, у виді штрафу без конфіскації знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, ч.1 ст.204-1, 283, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 02.03.2023, орган що видав 5626, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено), - 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Олещук М. М.