Справа №443/1081/24
Провадження №3/443/535/24
іменем України
17 червня 2024 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 1 статті 184 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 ухилилася від виконання, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2013 р.н., та ОСОБА_3 , 2012 р.н., яке проявилось в тому, що 11.06.2024 о 22 год 30 хв надійшло повідомлення на лінію 102 про те, що останні пішли з дому та досі не повернулися, місце знаходження їх невідоме, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що діти гралися спочатку біля дому, а потім пішли гратися на сусідню вулицю. При цьому вона поруч з ними не перебувала. У поліцію зателефонував її чоловік, який це зробив спеціально, щоб їй створити проблеми. На час приїзду поліції діти були вже вдома.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №375700 від 12.06.2024, згідно з яким ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2013 р.н., та ОСОБА_3 , 2012 р.н. (а.с.4);
рапортом від 11.06.2024, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про повідомлення зі служби 102 щодо зникнення дітей ОСОБА_2 , 2013 р.н., та ОСОБА_3 , 2012 р.н (а.с.10);
свідоцтвами про народження від 19.01.2012, 07.08.2013, згідно з яким ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8, 9).
письмовими поясненнями ОСОБА_3 по суті правопорушення та поданою нею заявою 12.06.2024, в яких вона погодилася з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами та визнала вину у вчиненому правопорушенні (а.с.11, 12);
письмовими поясненнями ОСОБА_3 , за змістом яких 11.06.2024він з братом на майданчику неподалік будинку. Коли вже стемніло ,вони не хотіли йти додому, тому пішли на іншу вулицю, у зв'язку з чим батьки почали хвилюватися (а.с.11).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання малолітніх дітей, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді попередження.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів