ЄУН: 336/5154/24
Провадження №: 3/336/3562/2024
18 червня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у відношенні:
ОСОБА_1 (по батькові не зазначено), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого керівником ТОВ «ПРОФХОЛОД»,
за ст.163-2 (частина статті не зазначена) Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.05.2024 року до суду з Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 (по батькові в протоколі не зазначено) до адміністративної відповідальності за ст.163-2 КУпАП (частина статті в протоколі не зазначена).
З протоколу про адміністративне правопорушення №9/08-01-04-12 від 22.05.2024, складеного головним державним інспектором Василівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Вишневецькою Ю.В., вбачається, що « ОСОБА_2 вчинив правопорушення - несвоєчасне надання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме ТОВ «ПРОФХОЛОД» несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2023рік загальній сумі 3681,00грн. з затримкою сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток на строк до 30 календарних днів. Порушено ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12,1984 р. № 8073-X»
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, з заявою про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення. Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення.
Враховуючи той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.163-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають бути у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відповідно до ст.163-2 КУпАП передбачена відповідальність за не подання або не своєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-2 спеціальний (посадові особи підприємств, установ та організацій).
Суд констатує, що доказів того, що ОСОБА_2 є керівником ТОВ «ПРОФХОЛОД», суду надано не було.
Окрім того, згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд констатує, що посадовою особою під час складання протоколу вище вказані вимоги дотримані не були, а саме у протоколі не зазначено по батькові особи, відносно якої складено протокол та не зазначена частина статті КУпАП.
Долучені до протоколу докази жодним чином не доводять вину ОСОБА_2 у інкримінованому правопорушенні.
Окрім того, суд наголошує, що посадовою особою були порушені вимоги статті 254 КУпАП, а саме: особі відносно якої складено протокол - ОСОБА_2 копія протоколу про адміністративне правопорушення не вручалась, а також строки складання протоколу, а саме: протокол складений 22.05.2024, в той час як правопорушення виявлене 19.03.2024. Разом з тим Закон вимагає складання протоколу не пізніше 24 годин.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malafeyevay Russia",рішення від 30 травня 2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Kareliny.Russia" заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 163-2 КУпАП не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64). У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до принципу "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 268, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.163-2 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.С. Звєздова