Єдиний унікальний № 243/2310/24
Номер провадження 2-а/243/23/2024
18 червня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Агеєвої О.В.
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорської району Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорської району Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтувавши свої вимоги тим, що постановою №3 від 15 березня 2024 року адміністративною комісією виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорської району Донецької області притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн.
В основу оскаржуваної постанови покладено протокол про адміністративне правопорушення ВАД №367639 від 23 лютого 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 23.02.23024 року об 11 год. 30 хв. знаходячись в приміщені магазину «Зустріч» по АДРЕСА_1 здійснила продаж 10 ж/б банок алкогольного пива «Старопрамен», міцністю 4,2% на суму 700 грн., чим порушила п.1 Розпорядження голови Донецької облдержадміністрації №365/5-22 від 11.08.2022, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.
Також в протоколі вказано місце роботи ОСОБА_1 «підпрацьовує в магазині Зустріч АДРЕСА_1 ».
Як вбачається з оскаржуваної постанови, належних доказів того, що ОСОБА_1 є працівником магазину не встановлено, натомість її захисником - адвокатом Дьяченко О.В. до адміністративної комісії було подано клопотання про закриття провадження в адміністративній справі з тих підстав, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, а отже ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у зв'язку з чим в її діях відсутній склад вказаного правопорушення. Правильна кваліфікація її дій передбачена ч.3 ст. 156 КУпАП, розгляд якої належить місцевим та районним судам.
Крім, того поліцейськими було незаконно проведено обшук, без дозволу власника, та вилучено алкогольну продукцію, про що свідчить запис ОСОБА_1 у протоколі «без мого дозволу та дозволу керівництва магазину (власника) зайшли за прилавок, складське приміщення, зламали двері».
Зазначене виключає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.
Просить суд скасувати Постанову №3 складену адміністративною комісією виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорської району Донецької області 15 березня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн. та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, повернути вилучену алкогольну продукцію.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Представником відповідача - Адміністративної комісії Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області - Макаренко Г.М. до суду надано заяву, в якій вона просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, підлягають задоволенню з наступних підстав.
23 лютого 2024 року поліцейським, офіцером громади СВГВП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, майором поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №367639 відносно ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 23.02.23024 року об 11 год. 30 хв. знаходячись в приміщені магазину «Зустріч» по АДРЕСА_1 здійснила продаж 10 ж/б банок алкогольного пива «Старопрамен», міцністю 4,2% на суму 700 грн., чим порушила п.1 Розпорядження голови Донецької облдержадміністрації №365/5-22 від 11.08.2022, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.
Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено її права та обов'язки передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про що свідчить її підпис у протоколі.
Також у протоколі зазначено, що згідно ст. 256 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання згідно протоколу огляду речей.
ОСОБА_1 повідомлено про розгляд адміністративної справи у приміщенні виконкому Миколаївської територіальної громади 07.03.2024 о 10 годині 00 хвилин.
13 березня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Дьяченко О.В. до Адміністративної комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, з тих підстав, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, а тому вона не є спеціально визначеним суб'єктом ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки правильна кваліфікація її дій передбачена ч.3 ст. 156 КупАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
До клопотання адвокатом додано копію Виписки ФОП ОСОБА_1 та договору позички нежитлового приміщення.
15 березня 2024 року Адміністративною комісією Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області винесено постанову № 3 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст.156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 13600 грн.
Під час розгляду комісією установлено, що відносно ОСОБА_1 23 лютого 2024 року поліцейським, офіцером громади СВГВП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, майором поліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №367639, згідно з яким ОСОБА_1 23.02.23024 року об 11 год. 30 хв. знаходячись в приміщені магазину «Зустріч» по АДРЕСА_1 здійснила продаж 10 ж/б банок алкогольного пива «Старопрамен», міцністю 4,2% на суму 700 грн., чим порушила п.1 Розпорядження голови Донецької облдержадміністрації №365/5-22 від 11.08.2022, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 156 КУпАП.
Також під час розгляду адміністративної справи розглядалося клопотання адвоката Дьяченка О.В. про закриття провадження в адміністративній справі за ч.2 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адмін. правопорушення, однак під час розгляду адміністративної справи, адміністративна комісія прийшла до висновку, що підприємець може бути і продавцем в цьому ж магазині, а тому її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 156 КупАП.
Разом з тим, суд не може погодитися з такими висновками Адміністративної комісії Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, тощо, тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що ОСОБА_1 з 20 лютого 2024 року зареєстрована як підприємець з видами економічної діяльності:
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;
Тому посилання відповідача в Постанові №3 про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2024, на ті підстави, що відносно ОСОБА_1 складався протокол про адміністративне правопорушення від 15.09.2023 за ч.3 ст. 156 КУпАП та справу було закрито на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, судом не приймаються до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 здобула статус «фізичної особи - підприємця » з 20 лютого 2024 року.
При розв'язанні спорів за позовами на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень суди відповідно до частини другої статті 2КАС України повинні перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Суб'єктом правопорушення є особа, яка вчинила правопорушення.
При цьому, склад адміністративного правопорушення характеризується сукупністю чотирьох елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з них свідчить про відсутність складу порушення в цілому, що згідно з п.1 ст.247 КпАП є обставиною, що виключає провадження у справі: провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі, зокрема, алкогольними напоями на території забороненій законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, тощо.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.156 КУпАП настає лише для працівників підприємств (організації) торгівлі або громадського харчування, а не для будь-яких інших осіб, тобто суб'єкт даного адміністративного правопорушення є спеціальним. Натомість, при розгляді справи не було достеменно встановлено, що ОСОБА_1 є працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, а отже являється суб'єктом правопорушення за ст.156 ч.2 КУпАП. Так, будь-яких документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах, працювала в магазині «Зустріч», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали оскаржуваної постанови не містять.
Натомість, в протоколі зазначено та досліджено під час розгляду справи Адміністративною комісією, що з 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 має статус фізичної особи - підприємця, однак комісією встановлено, що фізична особа підприємець може бути і продавцем одночасно, тому прийшла до висновку про наявність адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП в діях ОСОБА_1 та притягнула її до адміністративної відповідальності за цією статею до штрафу у розмірі 13600,00 грн..
В даному випадку, встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення відповідачем не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття, що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частина 1 ст.90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на імперативний обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст.77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, так і достатніми доказами, суд не може прийняти як доказ правомірності та законності винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, суб'єктивних висновках, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість оскаржуваної постанови Адміністративної комісії Миколаївської міській військовій адміністрації Краматорського району Донецької області № 3 від 15 березня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , якою остання була визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст.77 КАС України не доведено правомірність притягнення позивачки до адміністративної відповідальності саме за ч.2 ст. 156 КУпАП, тому вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
На підставі викладеного, оскільки постанова адміністративної комісії Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №3 від 15 березня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, то майно, вилучене згідно протоколу огляду магазину від 23.02.2024, та поміщене до камери схову ВП №4 Краматорського РУП за квитанцією № 1779/205/04-2024 від 23 лютого 2024 року, підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.5,8,9,19,72-77,211,241-246,286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорської району Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати Постанову №3 адміністративної комісії Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 15 березня 2024 року, складену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 13600,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вилучене майно 23 лютого 2024 року згідно протоколу огляду магазину «Зустріч» за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Миколаївка, вул. Миру, 23, та поміщене до камери схову ВП №4 Краматорського РУП за квитанцією № 1779/205/04-2024 від 23 лютого 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 червня 2024 року.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва.