Справа № 490/2760/24
нп 2-с/490/74/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
13 червня 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романової К.Т.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/2760/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 , -
30.04.2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва виданий судовий наказ (справа №490/2760/24) за заявою ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості у сумі 2 770,13 грн за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2022 по 29.02.2024 року та судовий збір у сумі 302,80 грн.
12.06.2024 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Бортика Р.О., через систему «Електронний суд» надійшла заява про скасування судового наказу, в якій заявниця висловлює свою незгоду з заявленими вимогами, вважає за необхідне скасувати судовий наказ, виходячи з наступного: заявником не доведена наявність договірних відносин між сторонами і в порушення п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України не надано копію договору до заяви про видачу судового наказу; заявником не доведено постачання теплової енергії до будинку проживання боржника, доказами передбаченими Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; не надано належний розрахунок наявності заборгованості, який би відповідав вищеназваним законам, а також методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року № 315. Отже, заявниця вважає, що заборгованість нарахована неправомірно, а тому у заяві про видачу судового наказу вбачається спір про право, отже судовий наказ підлягає скасуванню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року дану заяву передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2024 року прийнято дану заяву до розгляду, призначено судове засідання.
Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Про наявність оскаржуваного судового наказу та його зміст боржнику стало відомо 05.06.2024 року, коли представник боржника - адвокат Бортик Р.О. ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідним записом в матеріалах справи.
Отже, строк на подання заяви про скасування судового наказу боржником не пропущено.
Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Отже, враховуючи вимоги цивільно - процесуального законодавства - судовий наказ скасовується, якщо надійшла заява боржника про скасування судового наказу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює наявність заборгованості, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 490/2760/24 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 30.04.2024 року, у справі №490/2760/24, за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості у сумі 2 770,13 грн за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2022 по 29.02.2024 року та судовий збір у сумі 302,80 грн.
Роз'яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Ухвала оскаржується в порядку, передбаченому ст.ст. 352-354 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова