нп 2/490/2491/2024
Справа 490/4806/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ неподільної речі шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності та про стягнення коштів,-
Позивач, від імені та в інтересах якого діє його представник - адвокат Давидова О.Ю., звернувся з даним позовом до відповідачки в якому просив:
- призначити судову будівельно-технічну експертизу;
-припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ;
-стягнути зі ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за одну другу частку ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 ;
-стягнути зі ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 72 500.00 гривень за користування часткою квартири АДРЕСА_1 , за 29 місяців з 01.01.2022 по 01.06.2024 р.;
-стягнути зі ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 5764.00 гривень за грошове зобов'язання відповідача за кредитним договором від 24 липня 2013 року №004/07/2013/216, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк», сплачене позивачем.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як вбачається зі змісту позовної заяви рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 29.12.2021 року в порядку поділу спільного майна подружжя, визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині на квартиру АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках - по 1/2 частці, грошові зобовязання за кредитним договором від 24 липня 2013 року №004/07/2013/216, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" .
За такого, враховуючи вищевказане позивачу необхідно уточнити спосіб захисту порушеного права.
Згідно ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому, тобто спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності як позивача, так і відповідача.
Згідно п.1.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, яка затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за № 774/14041, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Водночас, позивачем не додано висновку фахівця, що такий порядок, який пропонує позивач, можливий для експлуатації.
При цьому, ОСОБА_1 в прохальній частині позову, просив про призначення судово-технічної експертизи.
Однак, доказів неможливості проведення такої експертизи на замовлення позивача, що передбачено ЦПК України, суду не надано.
За такого, позивачу необхідно надати, в порядку ст.ст. 103-109 ЦПК України, висновок експерта щодо вартості квартири та можливості виділення частки або ж надати докази неможливості проведення такої експертизи.
Окрім того, у відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Однак, в порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не надано доказів на підтвердження внесення позивачами на депозитний рахунок суду вартості частки майна відповідача.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouf fredela Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ неподільної речі шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності та про стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання позовної заяви в новій редакції з наданням доказів на підтвердження обставин та докази внесення на депозитний рахунок суду вартості частки майна відповідача
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова