Справа № 467/378/24
Провадження № 2/467/135/24
18.06.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У березні 2024 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом доОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з чим підписав заяву від 01 березня 2018 року. З моменту підписання заяви між банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 61000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 11/21, тип - Картка Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка № НОМЕР_2 , строк дії - 03/23, тип - Картка Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42%. У процесі користування кредитним рахунком клієнту завжди були доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення кожного разу, коли відбуваються незначні зміни. Клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 26 липня 2022 року, в якому є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Клієнт не надав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. У процесі кредитування 26 липня 2022 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_3 , строк дії - 03/23, тип - Картка Універсальна, а також погодив інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до Умов та Правил відповідачем підписано власноруч на планшеті. При цьому, на момент підписання заяви заборгованість відповідача становила 68 грн. 43 к. Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 26 липня 2022 року відсотки нараховувались відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме: згідно п. 1.3 у розмірі 42.0%. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 16322 грн. 11 к. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору щомісячними платежами у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного кредитного договору станом на 13 березня 2024 року заборгованість по поверненню кредиту становить 77314 грн. 63 к., з яких: заборгованість за тілом кредиту 60992 грн. 52 к., заборгованість за простроченими відсотками - 16322 грн. 11 к. Посилаючись на ці обставини, позивач прохав стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 26 березня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі тіла кредиту 60992 грн. 52 к. Заперечував щодо стягнення нарахованих банком процентів. Пояснив, що вважав, що на картку надійшла заробітна плата за проходження військової служби, а тому помилково зняв кошти з картки. Прохав розстрочити суму заборгованості строком на 5 років, пояснюючи це незадовільним станом здоров'я. Вказав, що рік знаходиться на реабілітації після травми.
Представник відповідача підтримала доводи відповідача, зазначила, що відповідач був призваний на військову службу за мобілізацією 18 жовтня 2022 року. Банк самостійно встановив кредитний ліміт без згоди відповідача. Стверджувала, що заборгованість по процентам виникла з провини банку, оскільки саме банк не вжив заходів щодо досудового врегулювання спору.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши відповідача, його представника, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 01 березня 2018 року.
Заява позичальника підписана відповідачем, найменування картки, строк її дії та розмір кредитного ліміту у заяві не зазначені.
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені на офіційному сайті www.privatbank.com.ua.
Окрім цього, 26 липня 2022 року відповідачем також підписано іншу заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно умов якої вказав, що він, діючи на підставі власного волевиявлення, відповідно до ст. 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділу “Загальні положення”, підрозділів “Кредитні картки”, “Поточні рахунки”, “Використання картки”, “Віддалені канали обслуговування”, “Оплата частинами та Митттєва розстрочка”, Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ “ПриватБанк”, що розміщені в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом становлять договір банківського рахунку.
Вказана заява містить інформацію про: тип кредиту у виді відновлювальної кредитної лінії; суму/ліміт кредиту в грн., який не перевищує 200 000 грн. для картки “Універсальна ”; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мету отримання кредиту - споживчі цілі; інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача - 42,0% для карт “Універсальна ”; тип процентної ставки - фіксована; реальну річну процентну ставку, відсотків річних - за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 0% для карт “Універсальна”, та за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашення кредиту мінімальними щомісячними платежами - 51,09% для карт “Універсальна”; порядок повернення кредиту - 1) договірним списанням з рахунку клієнта (в т.ч. за рахунок кредитного ліміту); 2) внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкриту кредитну картку, до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором у виді: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період за який сплачується пеня, за несвоєчасне виконання клієнтом будь-якого грошового зобов'язання за кожний день прострочки; підвищеної процентної ставки яка застосовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту, відсотків, річних - та 84.0% для картки “Універсальна”.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017 року, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Таким чином, повідомлення споживача про умови кредитування шляхом підписання паспорту споживчого кредиту відбувається перед укладенням договору про надання споживчого кредиту та після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування».
Разом з тим, наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем 26 липня 2022 року та містить зауваження про те, що інформація зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 10 серпня 2022 року. Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Таким чином, суд вважає, що кредитодавець на виконання умов Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, указавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 13 березня 2024 року заборгованість по поверненню кредиту становить 77314 грн. 63 к., з яких: заборгованість за тілом кредиту 60992 грн. 52 к., заборгованість за простроченими відсотками - 16322 грн. 11 к.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ “ПриватБанк”).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті. За такого, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 60992 грн. 52 к. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві від 26 липня 2022 року визначено розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом, зокрема, про сплату за користування кредитом відсотків для кредитних карт “Універсальна ” у розмірі 42.0% річних, за типом фіксованої процентної ставки, нарахування яких здійснюється в останній календарний день місяця, та розрахунок яких здійснюється щодня на суму трат, здійснених за рахунок кредиту за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та році).
Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля (далі Закон).
Так, військовослужбовці, визначені пунктом 15 статті 14 Закону, які мають кредитні зобов'язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:
звільнення від сплати відсотків за користування кредитом; звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.
З виписки по картковому рахунку позичальника вбачається, що нарахування та списання відсотків за використання кредитного ліміту на загальну суму 16322 грн. 11 к. відбулось за період з 01 вересня 2023 року по 01 березня 2024 року.
Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідач не оспорює факту укладення ним договору позики та суми нарахованої заборгованості.
Натомість відповідач не погоджується з нарахуванням процентів за договором.
Відповідачем надано суду копію військового квитка серії НОМЕР_4 , в якому є відмітка про те, що ОСОБА_1 призваний до Збройних сил України на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» та витяг з наказу від 18 жовтня 2022 року, з якого вбачається, що останній призваний під час мобілізації в особливий період 18 жовтня 2022 року.
Відповідач надав пояснення суду про те, що він у березні 2023 року отримав травму ноги у виді розтягування зв'язків та перебував на лікуванні у госпіталях, а 14 березня 2023 року йому надали десятиденну відпустку для реабілітації. З того часу він перебуває вдома і до військової частини не повертався. З серпня 2023 року йому припинено здійснення виплат, пов'язаних з проходженням військової служби.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано документального підтвердження того, що у період нарахування банком відсотків з 01 вересня 2023 року по 01 березня 2024 року він був військовослужбовцем, який брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, суд вважає, що підстави для ненарахування відсотків банком відсутні.
За такого з відповідача на користь позивача слід стягнути прострочені відсотки в сумі 16322 грн. 11 к.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо питання про розстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає у рішенні.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Відповідач в обґрунтування своєї заяви щодо розстрочення виконання рішення суду посилався на незадовільний стан здоров'я після травми. Між тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість виконання рішення суду.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні виключні підстави в розумінні ст. 267 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» для розстрочення виконання рішення суду, а тому клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 77314 (сімдесят сім тисяч триста чотирнадцять) грн. 63 к., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 60992 грн. 52 к., заборгованість за простроченими відсотками -16322 грн. 11 к.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива