Справа №127/18973/24
Провадження №1-кс/127/8140/24
06 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в рамках кримінального провадження №12023020010000245 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 . Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020010000245 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного, корисливого злочину, 17.10.2017 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 186 КК України, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_6 , у невстановленому в ході досудового розслідування місці, дату та час, керуючись корисливим мотивом та з метою протиправного заволодіння грошовими коштами, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, розробивши злочинний план та узгодивши між собою послідовність та алгоритм спільних дій.
В подальшому, 16.02.2023 близько об 11 годині 30 хвилин, реалізуючи попередню змову і спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами, опираючись на дії один одного, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи згідно розробленого плану, невстановлені слідством особи, користуючись мобільним зв'язком, зателефонували до потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зловживаючи її довірою, під приводом необхідності надання медичної допомоги ОСОБА_8 , яка нібито потрапила в ДТП та потребує термінового оперативного втручання, що не відповідало дійсності, повідомили останній про необхідність надання грошових коштів в сумі дві тисячі доларів США, на що ОСОБА_7 погодилась.
Після чого, ОСОБА_6 , того ж дня, близько о 12 годині 00 хвилин, діючи повторно, реалізуючи попередню змову і спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілої, опираючись на дії один одного, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи згідно розподілених ролей, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 , а саме в домоволодінні АДРЕСА_1 , керуючись жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, з корисливих спонукань, маскуючи свої дії бажанням допомогти ОСОБА_7 щодо швидкої передачі грошових коштів для проведення оперативного втручання ОСОБА_8 , шляхом зловживання довірою, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) доларів США та, не маючи наміру в подальшому виконувати взяті на себе зобов'язання, щодо передачі грошових коштів, зник у невідомому напрямку та розпорядився ними на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1900 (одна тисяча дев'ятсот) доларів США, що згідно розпорядження виданого Національним банком України від 16.02.2023, з приводу офіційного курсу гривні щодо одного долару США становить в сумі 36,5686 гривні, що в загальному матеріальний збиток становить 69480,34 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят гривень 34 копійки) гривень.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку 29.08.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Ірлява, Ужгородського району, Закарпатської області, українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому: 17.10.2017 Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки, цей вирок змінено 31.05.2018 Апеляційним судом Закарпатської області, який постановив призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
В ході досудового розслідування неодноразово здійснювався виклик ОСОБА_6 за мобільним телефоном № НОМЕР_1 , який був вказаний останнім у поясненні як свій контактний номер телефону, однак вказаний номер був вимкнутий. Також за місцем проживання ОСОБА_6 , в ході неодноразової перевірки працівниками поліції останній був відсутній. Отже ОСОБА_6 не з'являвся без поважних причин за викликами до слідчого, не повідомив про причини свого неприбуття, відсутній за місцем свого проживання, не повідомив про зміну місця свого проживання, переховується від органу досудового розслідування, знаходиться в розшуку з 11.09.2023 року.
04.06.2024, о 23.00 годин ОСОБА_6 затриманий на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2023.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту в якості потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом впізнання по фотографіям з потерпілою ОСОБА_7 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 ; протоколом впізнання по фотографіям зі свідком ОСОБА_9 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_10 ; протоколом впізнання по фотографіям зі свідком ОСОБА_10 ; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 ; протоколом впізнання по фотографіям зі свідком ОСОБА_11 ; протоколом огляду місця події; іншими доказами, які зібрані у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 перебував в розшуку Вінницьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, являється жителем іншої області, не одружений, не працюючий, без постійного джерела прибутку, відсутності стійких соціальних зв'язків, підозрюється у вчинені нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до трьох років, раніше судимий за злочин проти власності, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення.
За таких обставин ОСОБА_6 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі речові докази по справі отримано; може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи; переховуватись від органів досудового розслідування, будучи під слідством, перебувавши в слідчому ізоляторі, може уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до трьох років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його адвоката, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020010000245 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно підозри, оголошеної 29.08.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, ОСОБА_6 не одружений, утриманців немає, не працевлаштований, тобто відсутні соціальні стримуючі фактори, а тому існує високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. Після оголошення підозри переховувався від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук, про що свідчать постанова слідчого про оголошення розшуку та ухвала суду про надання дозволу на затримання.
Крім того, з матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що кримінальне правопорушення було вчинено групою осіб. Враховуючи, що ОСОБА_6 відомі анкетні дані іншого підозрюваного, останній може здійснювати вплив на співучасника вчинення кримінального правопорушення, якому також відомі обставини провадження, переконуючи його давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що під час здійснення незаконної діяльності підозрюваному стали відомі персональні дані потерпілої, а також відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на даних свідків та потерпілих, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування. Крім того ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, судимість у встановленому законом порядку не погашена, що свідчить про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним. Інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у максимальному розмірі, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, в межах строку досудового розслідування, тобто з 04.06.2024 по 23.07.2024 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
?утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя