Справа № 199/3880/24
(1-кс/199/460/24)
іменем України
2024 року червня місяця 13 дня м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024046630000245 від 17.05.2024, -
До суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024046630000245 від 17.05.2024.
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2024 задоволено клопотання дізнавача сектору дізнання Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню №12024046630000245 від 17.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , товарно-транспортну накладну №17-05/24 від 17.05.2024 на 3 арк. та безномерний акт приймання металів чорних (вторинних) на 2 арк. На теперішній час, ОСОБА_3 вважає, що відсутні підстави для арешту зазначеного майна.
На підставі викладеного просив суд скасувати арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2024.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи №199/3880/24 (провадження №1-кс/199/402/24), слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження №12024046630000245 від 17.05.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Судом встановлено, що постановою дізнавача сектору дізнання ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 кримінальне провадження №12024046630000245 від 17.05.2024 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Одночасно, за приписами ч. 4, якою доповнено ст. 132 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Вказаний правовий висновок сформулювала Об'єднана палата касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в постанові від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За таких обставин, зважаючи на те, що кримінальне провадження дізнавачем закрито, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно припинила свою дію, що також унеможливлює вирішення клопотання по суті, приходжу висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 171, 174, 369-372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024046630000245 від 17.05.2024 - відмовити в повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
13.06.2024