Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3478/24
Провадження № 2/711/1442/24
07.06.2024 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої онуки ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування м. Черкаси про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Крім того, зазначено третю особу - Орган опіки та піклування м. Черкаси.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Цивільним Кодексом України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 03.05.2024 позовну заяву залишено без руху і надано термін для усунення недоліків позовної заяви, тривалістю у десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.
Вказана вище ухвала суду отримана позивачем поштовим відправленням 27.05.2024, про що свідчить повідомлення рекомендованого лис та №0600267923547. До того ж, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, суд виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про прийняте у даній справі судове рішення від 03.05.2024 щодо залишення позовної заяви без руху.
Так, враховуючи дату отримання вказаної ухвали - 27.05.2024, останнім днем строку, встановленим ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви, є 06.06.2024.
06.06.2024 через канцелярію суду позивачем надана заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 03.05.2024, зокрема просить долучити до матеріалів справи оригінали наступних документів (нові): акт опитування сусідів; акт обстеження ЖПУ проживання малолітньої дитини, характеристику на родину учениці та характеристику на ученицю.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження по справі та надаючи оцінку позиції сторони позивача, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Відповідно до норм ст. 175 ЦПК України обов'язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо.
Таким чином, позивач зобов'язаний, відповідно до вимог ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але у порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Саме позивач, як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України, зобов'язаний одночасно із поданням позову подати всі наявні в нього докази, що передбачено ч. 5 ст. 177 ЦПК України, і виправдовується дією принципу змагальності, який передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи позовну заяву без руху, позивач ОСОБА_1 інформувалася про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України.
Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 705/5060/18).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи матеріали справи, встановлено, що звернувшись до суду із заявою, позивач ОСОБА_1 , не виправила недоліки поданої у первісному вигляді позовної заяви, враховуючи норми ст. 175 ЦПК України та положення ухвали суду від 03.05.2024. Так, позовна заява як не містила, так і не містить інформації про повне найменування (для юридичних осіб) учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. При цьому, учасником справи (в даному випадку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору) може бути юридична особа, а орган опіки та піклування таким не є. Крім того, ряд копій документів, долучених до позовної заяви, як не були подані до суду, відповідно до ст. 95 ЦПК, так і не подані на виконання ухвали суду від 03.05.2024, незважаючи на те, що в ній про це було зазначено.
Також, суд звертає увагу, що заявою від 06.06.2024, позивач просить долучити до справи оригінали перелічених нових документів. Між тим, такі документи не були подані в оригіналі, що не відповідає змісту заяви від 06.06.2024. Крім того, не виконана вимога ухвали суду від 03.05.2024, тобто позивачем ОСОБА_1 так і не було надано підтверджень про те, що вона має право звернення до суду з цим позовом, враховуючи норми ст. 165 СК України та викладені нею обставини.
Отже, судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення позивача про прийняте рішення та була надана можливість виконати вимоги ухвали суду від 03.05.2024, якою позовна заява була залишена без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі суду від 03.05.2024, позивачем не усунуто у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, щодо необхідності належним чином виконати ухвалу від 03.05.2024. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 у подальшому, відповідно до норм ЦПК України та СК України, звернутися до суду із позовом до осіб, які, як вона вважає, порушують, не визнають або оспорюють її права та інтереси.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повне судове рішення складено 07.06.2024.
Суддя: С. М. Позарецька