Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2024 року Справа №200/3894/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2021 №22/6-6918, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2021 №22/6-6918, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви її подано з порушенням вищенаведених вимог КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно приписів ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач у позовній заяві просить, зокрема, зобов'язати перерахувати і виплатити пенсію згідно довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2021 №22/6-6918 про розмір грошового забезпечення станом на 01.12.2019.
22.04.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2021 №22/6-6918.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.05.2024 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за довідкою Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.12.2021 №22/6-6918 у зв'язку з відсутністю підстав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Необхідно диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Наведене свідчить про відсутність у суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових перерахованої пенсії звернувся до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій згідно зі статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
У даному ж випадку, пенсія у бажаному позивачем розмірі нарахована не була.
Також Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила із посиланням на висновки, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, що положення закону про необмеження будь-яким строком спорів щодо невиплаченої пенсіонерові пенсії підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Судова палата вказала, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, то в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а, відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс та інші проти Великобританії» рішення від 21.02.1986 справа, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).
На думку Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.
До суду з цим позовом позивач звернувся лише 13.06.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення даного позову без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, п'ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду заяву з обґрунтуванням підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та надання суду доказів поважності причин його пропуску.
Звернути увагу учасників справи на те, що на період дії воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 (про те, що в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо) та наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/1-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи», режим роботи суду передбачає направлення учасниками справи всіх процесуальних документів до суду через їх особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», а в разі неможливості користування вказаною підсистемою - на офіційну електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Аляб'єв