Дата документу 03.06.2024
Справа № 334/3049/24
Провадження № 2/334/1756/24
03 червня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.,
за участю секретаря Алєйніковій О.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2021 року розірвано (справа № 334/7017/20).
Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу батьків проживає з позивачкою та перебуває на повному утриманні у останньої.
28.09.2021 року між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб, у зв'язку із чим позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, просить стягнути на її користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3500,00 грн.
Представник позивача у прохальній частині позову просить проводити слухання справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, тому суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути справу заочно.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Ленінським відділом РАЦС ЗМУЮ, актовий запис №375.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (справа №334/7017/20).
28.09.2021 року між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено шлюб, у зв'язку із чим позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстрований Дніпровським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі ПСМУ МЮ (м. Дніпро), актовий запис №374.
Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивача на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім'ї неможливо, строк для примирення не потрібний, що позивач просить шлюб розірвати, відповідач заперечення не надав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Виходячи з вищевикладеного та обов'язку батьків утримувати дитину до її повноліття, передбаченого ст. 180 СК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), тобто у пропорційній частці передбаченій ст. 183 СК України.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Питання про судові витрати вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Щодо питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.
У позовній заяві представник позивача вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн., які понесла позивачка у зв'язку з розглядом справи.
Надання послуг адвоката позивачці у розмірі 3500 грн. підтверджується копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги, актом здачі-прийняття наданих послуг та копією квитанції до прибуткового касового ордеру №б/н від 04.04.2024 року.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні за відсутності сторін.
Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в сумі 3500 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4,12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 141, 200, 258-259, 263-265, 268, 272-275 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.М. Гнатюк