Справа № 308/10138/24
1-кс/308/3497/24
14 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071170000344 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ужгород, Закарпатської обл., неодруженого, з вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, КК України, -
Слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12024071170000344 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, КК України/
Клопотання обґрунтовано тим, що 28.04.2024 в період часу з 11:00 по 11:30 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, перебуваючи на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучив належний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , велосипед сірого кольору, марки «Haro», моделі «One», ринкова вартість якого становить 8111 грн., тобто викрав чуже майно.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий вказує, що стороною обвинувачення дотримано вимогу обґрунтованої підозри, оскільки наразі наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами, як: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.2024, протокол огляду місця події від 28.04.2024; показання: потерпілого ОСОБА_7 від 20.05.2024, свідка ОСОБА_8 від 30.04.2024, свідка ОСОБА_9 від 01.05.2024; речові докази: велосипед сірого кольору марки «Haro», моделі «One»; експертиза: товарознавча експертиза № СЕ-19/107-24/5502-ТВ від 28.05.2024.
Метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке. Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років. Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому слідчий вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 , показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Усвідомлююи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення вказує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, позаяк наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов'язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.
Стороною обвинувачення планується покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим та прокурором враховано такі обставини:
вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Взято до уваги, що у матеріалах досудового розслідування містяться докази, які є вагомими для повідомлення особі про підозру, та свідчать про об'єктивний зв'язок між підозрюваним та вчиненим кримінальним правопорушенням. Перелік доказів вказаний вище, а саме на 5 аркуші цього клопотання;
тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється. Враховано, що у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років;
вік та стан здоров'я підозрюваного. Взято до уваги, що підозрюваний не належить до неповнолітніх осіб, тяжко хворих, багатодітних батьків тощо, а тому не існує обставин, які б істотно впливали на доцільність застосування вказаного запобіжного заходу;
міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. Взято до уваги, що підозрюваний неодружений, дітей на утриманні не має;
репутацію підозрюваного. Стороною обвинувачення враховано, що факторів, які формують репутацію підозрюваного та впливають на обрання запобіжного заходу, наприклад участь у бойових діях при виконанні військового обов'язку, наявність поранень при виконанні службового або громадянського обов'язку, держаних нагород, почесних звань не встановлено;
наявність судимостей у підозрюваного. Слідчим та прокурором встановлено, що підозрюваний раніше не судимий.
дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слідчим та прокурором враховано, що щодо підозрюваного запобіжні заходи раніше не застосувались.
наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Не встановлено.
розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Стороною обвинувачення встановлено, що діями підозрюваного потерпілому завдано матеріального збитку на суму в розмірі 8111 грн.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, зазначених у такому, та просив задовольнити. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та існують ризики, зазначені в клопотанні. Вважає, що вказаний запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Захисник вказав, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить поведінку його підзахисного. Крім того, підозрюваний просив врахувати, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12024071170000344 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
12.06.2024 року повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження № 12024071170000344 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Згідно змісту ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 28.04.2024 року, дозвіл ОСОБА_8 на огляд будинку за адресою: АДРЕСА_3 від 28.04.2024 року, протокол огляду місця події від 28.04.2024 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.05.2024 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 30.04.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.05.2024, такі з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із потерпілим та свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого та свідків, показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.
Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, злочин вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що останній неодружений, має вищу освіту, має постійне місце проживання, раніше не судимий, згідно відповіді КНП «Ужгородська міська поліклініка» за медичної допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-фтизіатра не звертався, згідно характеристики начальника СДОП ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 характеризується негативно, з сусідами стосунки не підтримує, неодноразово потрапляв в поле зору працівників правоохоронних органів, притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку в Ужгородському РУП ГУНП перебуває як кривдник, згідно відповіді КНП «ЗОМЦПЗ та МЗ» звертався по медичну допомогу та проходив стаціонарно лікування з 18.04.2024 року по 26.04.2024 року.
На виконання вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, та прокурором було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які вказані у клопотанні.
У зв'язку з наведеним клопотання підлягає задоволенню.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання в певний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; не спілкуватися із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00;
- не спілкуватися із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу - до 09 серпня 2024 року (включно).
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, встановити до 09 серпня 2024 року (включно).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а саме до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1