Справа № 308/9403/24
1-кс/308/3222/24
05 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12024071170000396, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 травня 2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна,
встановив:
Зі змісту клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В ході затримання особи ОСОБА_5 , в присутності понятих та його адвоката, в нього було вилучено мобільний телефон марки «Samsung», моделі - НОМЕР_1 , чорного кольору, із встановленою сімкарткою - НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету НПУ СУ PSP6113664, а також одяг затриманого ОСОБА_5 - шорти чорного кольору та футболка чорного кольору - поміщено до спецпакету НПУ WAR1536433.
З метою забезпечення збереження речового доказу та можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні слідчий за погодженням з прокурором просить накласти арешт на вищевказане.
Слідчий подав до суду клопотання про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить таке задовольнити, а також зазначив, що власник вилучених речей проінформований про час та місце розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати серед іншого 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
З витягу з ЄРДР видно, що СВ ВП №1 Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024071170000396 від 31 травня 2024 року, внесеного до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 31.05.2024, видно, що слідчий в присутності понятих здійснив обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого в нього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», моделі - НОМЕР_1 , чорного кольору, із встановленою сімкарткою - НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету НПУ СУ PSP6113664, а також одяг затриманого ОСОБА_5 - шорти чорного кольору та футболка чорного кольору - поміщено до спецпакету НПУ WAR1536433.
01.06.2024 за постановою слідчого виявлене та вилучене визнано речовими доказами.
Слідчим на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України доведено слідчому судді необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження такого як речового доказу.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Накласти арешт на майно, яке було вилучене під час затримання ОСОБА_5 31.05.2024, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», моделі - НОМЕР_1 , чорного кольору, із встановленою сімкарткою - НОМЕР_2 , який поміщено до спецпакету НПУ СУ PSP6113664, а також одяг затриманого ОСОБА_5 - шорти чорного кольору та футболка чорного кольору - поміщено до спецпакету НПУ WAR1536433.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1