17 червня 2024 року
м. Київ
справа №160/14527/23
адміністративне провадження №К/990/13278/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши повідомлення, надіслане на електронну пошту суду, у справі №160/14527/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024,
14.06.2024 на електронну пошту суду надійшло повідомлення, направлене з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому висловлено прохання: «З метою доступу для правлсуддя та для захисту прав та інтересів клієнта надати мені адвокату Реброву Дмитру Михайловичу (РНКОПП НОМЕР_1 ) доступ до Електронних матеріалів справи для ознайомлення з Касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по справі № 160/14527/23 або направити копію Касаційної скарги на цю адресу». Вкладенням до цього повідомлення є скан-копія Ордера серії АЕ №1294585 від 14.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 уповноважив адвоката Реброва Дмитра Михайловича надавати правову допомогу у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду.
Зазначене повідомлення і вкладення не скріплено кваліфікованим електронним підписом, про що судом складено відповідну Довідку.
Згідно з частиною першою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Частиною шостою цієї статті встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Частина десята статті 44 КАС України встановлює, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України також встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Тобто, адвокат, який виконав свій обов'язок, встановлений частиною шостою статті 18 КАС України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» може звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Зі змісту отриманого судом повідомлення, яке не оформлено у вигляді відповідного процесуального документа, однозначно неможливо встановити, хто саме звертається до суду з відповідним проханням. Як вже зазначалося, надіслані суду повідомлення і вкладення не містять і кваліфікованого електронного підпису як одного із засобів ідентифікації особи, яка звертається до суду.
Такі недоліки отриманого судом повідомлення позбавляють суд можливості його розглянути
Водночас зі змісту прохальної частини повідомлення можна допустити, що особою, яка звертається до суду, є адвокат Ребров Д. М. як представник ОСОБА_1 .
Враховуючи, що адвокат має обов'язок з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», альтернативою звернення представника позивача до суду з відповідними заявами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, звертаючись до суду з повідомленням через електронну пошту, заявник використав не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до Верховного Суду. Обґрунтування неможливості звернення до суду з відповідною заявою у передбачений КАС України спосіб (в паперовій формі або через підсистему «Електронний суд») адвокат у своєму повідомленні не зазначає.
Процесуальним наслідком відсутності підпису особи на процесуальному документі КАС України визначає повернення такого заявникові (пункт 3 частини четвертої статті 169 КАС України, пункт 1 частини четвертої статті 298 КАС України, пункт 1 частини п'ятої статті 332 КАС України).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Оскільки подані повідомлення і вкладення не підписані в порядку, встановленому процесуальним законом, такі не приймаються до розгляду і повертаються особі, яка їх подала.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що паперову копію ухвали Верховного Суду від 03.06.2024 про відкриття касаційного провадження у справі № 160/14527/23 разом з копією касаційної скарги та інформацією про права та обов'язки було надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (трек-номер поштового відправлення 0600270189749). Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті АТ «Укрпошта», яка не змінювалася з 08.06.2024, судова кореспонденція перебуває у відділенні зв'язку №49044 з відміткою «Відправлення у точці видачі/доставки».
У зв'язку з відсутністю у повідомленні, надісланому на електронну адресу суду, будь-якої інформації щодо адреси для листування, копію цієї ухвали суду направити на електронну адресу, з якої надійшло відповідне повідомлення.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 18, 44, 167, 248, 355, 359 КАС України,
Повідомлення, надіслане на електронну пошту суду, у справі №160/14527/23 разом із вкладенням повернути заявникові.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко