17 червня 2024 року
м. Київ
справа №520/3212/23
адміністративне провадження № К/990/20998/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бевзенка В.М., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 520/3212/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зобов'язати військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за піднайом житла у розмірі, визначеному законодавством, виходячи з норм грошової компенсації для обласних центрів за 2022 рік у розмірі 2 850, 00 грн щомісяця, за період з липня 2022 року по грудень 2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024, позов задоволено.
В/ч НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 КАС України й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з'ясувати, чи належить справа, що у ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі предметом оскарження є дії військової частини щодо відмови у виплаті компенсації за піднайом житла військовослужбовцю.
Суд першої інстанції здійснював розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми без належного обґрунтування.
Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, колегія суддів вважає нерелевантними висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 23.02.2016 у справі № 818/1857/14 та постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 820/339/17, від 28.03.2019 у справі № 813/1745/17, від 18.03.2020 у справі № 813/3831/17 та від 20.03.2020 у справі № 823/661/17 щодо здійснення Держаудитслужбою контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, на які скаржник покликається у касаційній скарзі, оскільки у цій справі спір стосується нарахування та виплати військовослужбовцю грошової компенсації за піднайом житла.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, відповідачу слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 520/3212/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко В.М. Бевзенко Т.Г. Стрелець