Справа № 580/12521/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
17 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25.06.2023 №84 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу (по особовому складу) №21 від 12.05.2021 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено командиром відділення - водієм 18 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального закону Управління.
Згідно витягу (по особовому складу) №41 від 10.03.2023 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено командиром відділення 11 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального закону.
Згідно витягу з наказу (по особовому складу) №65 від 11.04.2023 «Про кадрові питання» звільнений зі служби цивільного захисту в Державній службі України з надзвичайних ситуацій за пунктом 176 підпункту 1 (у зв'язку із закінченням строку контракту) старший прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 командир відділення 11 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального закону Головного управління 30 квітня 2023 року (вислуга років для виплати пенсії станом на 04 травня 2023 року складає 26 років 04 місяців 29 днів). 17.05.2023 виданий грошовий атестат №2 у зв'язку із звільненням на пенсію за вислугою років.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2023 № 123 позивач призваний на військову службу за мобілізацією і призначений на посаду водія-пожежного пожежної обслуги військової частини НОМЕР_1 .
22.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до ДСНС у Черкаській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262. ДСНС у Черкаській області підготувало та направило 24.05.2023 до Головного управління документи ОСОБА_1 (зареєстровано ГУ ПФУ в Черкаській області 25.05.2023 вх. 24427/8).
25.06.2023 за результатом розгляду документів відповідачем прийняте рішення №84 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. У рішенні зазначається: відповідно до поданих документів та подання про призначення пенсії від 24.05.2023 старший прапорщик ОСОБА_1 звільнений 30.04.2023 з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту (наказ від 11.04.2023 №65) - а з 01.05.2023 призваний на військову службу за мобілізацією, зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду водія-пожежного пожежної обслуги (наказ в/ч НОМЕР_1від 01.05.2023 №123), тобто на день подачі заяви про призначення пенсії за вислугу років старший прапорщик ОСОБА_1 проходив військову службу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав з відповідним позовом до суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
Згідно із статтею 2 Закону № 2262, що військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, служби до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата на час їх служби припиняється. При наступному звільнені із служби цих осіб виплата їм пенсії здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262 пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.
Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення.
Згідно із пунктом «а» статті 12 Закону № 2262 пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.
Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262 пенсії за вислугу років призначаються особам, офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 22.05.2023 звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (роботодавець) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262. ДСНС у Черкаській області підготувало і направило до Головного управління заяву позивача з усіма доданими до неї документами і подання про призначення пенсії від 24.05.2023 № 6. Згідно з поданням про призначення пенсії від 24.05.2023 № 6 позивача звільнений зі служби 30.04.2023 (вислуга років для призначення пенсії складає 26 років 4 місяці 29 днів).
Водночас, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2023 № 123 позивач призваний на військову службу за мобілізацією і призначений на посаду водія-пожежного пожежної обслуги військової частини НОМЕР_1 .
За результатом розгляду заяви від 22.05.2023 Головне управління прийняло рішення від 25.06.2023 № 84 про відмову в призначенні пенсії позивачу за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Суд звертає увагу, що військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби, а пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, служби до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата на час їх служби припиняється. Під час наступного звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсії здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення (стаття 2 Закону № 2262).
Беручи до уваги, що на день звернення із заявою про призначення пенсії (22.05.2023) позивач проходив з 01.05.2023 військову службу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25.06.2023 №84 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262, а також зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України № 2262 під час проходження військової служби.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Карпушова
суддя В.В.Файдюк