П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10439/23
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії, які полягають у не здійсненні нарахування та виплати, за період з 09 грудня 2019 року по день фактичного нарахування та одночасної виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року) виплати за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19;
- зобов'язання провести (за період з 09 грудня 2019 року по день фактичного нарахування та одночасної виплати) нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року) виплати за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19;
- зобов'язання виплатити нараховану компенсацію втрату доходів разом з поточною виплатою пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати за весь час затримки, а саме заборгованості по пенсійним виплатам, що виникла за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року, виплаченої 09 листопада 2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі №420/5553/19.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати за весь час затримки, а саме заборгованості по пенсійним виплатам, що виникла за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року, виплаченої 09 листопада 2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням сторонами подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати та змінити оскаржуване рішення, з прийняттям нового рішення, відповідно до їхніх позовних вимог та заперечень.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, всупереч позовним вимогам позивача, помилково визнано протиправною бездіяльність, а не дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати спірної компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції обрано неефективний спосіб поновлення його порушених прав, не врахувавши вимоги ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», які передбачають для пенсійного органу обов'язок щодо виплати позивачу суми спірної компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата пенсії позивача.
В свою чергу, пенсійними органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу позивача.
Вимоги апеляційної скарги пенсійного органу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність задоволення позовних вимог, так виплачена позивачу заборгованість на виконання рішення суду мала разовий характер, а тому на неї не може поширюватись дія ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального права, процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19, яке набрало законної сили 09 грудня 2019 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії за вислугою років, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яку обчислити з посадового окладу (військовий прокурор Белградського гарнізону (нині Білгород-Дністровського гарнізону) відповідно до частини третьої та пункту 11 частини п'ятої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 1774-УІІІ від 06 грудня 2016 року та № 1798-УІІІ від 21 грудня 2016 року) у розмірі півтора (1,5) 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; окладу за військове звання (підполковник юстиції) відповідно до додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у розмірі 0,8 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) - 1410 гривень; надбавки за вислугу років, відповідно до пункту 1 розділу IV наказу Міністра оборони України № 260 від 07 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (45%); надбавки за службу в умовах режимних обмежень -15% посадового окладу; інших виплат (надбавка за виконання особливо важливих завдань або за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, згідно з постановою КМУ № 505 від 31 травня 2012 року у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугою років; місячної премії, згідно з Постановою КМУ № 505 від 31 травня 2012 року у розмірі 40% суми грошового забезпечення, 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; 1/12 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення; індексації заробітної плати; надбавки ОУП, яка обчислюється шляхом множення загального розміру інших виплат (без посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років) та коефіцієнту підвищення посадового окладу та надбавки до нього за класний чин, розрахований відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України № 226/509 від 11 серпня 2003 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії у вигляді виплати відповідної заборгованості з 02 вересня 2018 року по час проведення такого перерахунку з урахуванням вже отриманих виплат.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача, за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року, про що складеного довідку від 19 серпня 2021 року № 1500-0401-8/103448 (а.с. 31).
Так, сума заборгованості по пенсійним виплатам за результатами проведеного перерахунку склала 2 625 086,59 грн.
Згідно наявного у матеріалах справи меморіального ордеру № 8625570701 від 09 листопада 2022 року, перераховано позивачу кошти, розміром 2 625 086,59 грн. (а.с. 33).
В свою чергу, бажаючи отримати компенсацію втрати частини доходів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування фактичних обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом у межах спірних правовідносин допущено протиправну бездіяльність та безпідставно не виплачено позивачу компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19, яке набрало законної сили, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 02 вересня 2018 року.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19 серпня 2021 року про розмір розрахованої суми на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, у справі № 420/5553/19, вбачається, що за період з 02 вересня 2018 року по 08 грудня 2019 року позивачу нараховано до виплати 2 625 086,59 грн.
Зазначена сума заборгованості виплачена позивачу у листопаді 2022 року, що підтверджує меморіальним ордером № 8625570701 від 09 листопада 2022 року та поясненнями сторін.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що у листопаді 2022 року, разом із виплатою зазначеної заборгованості, позивачу не виплачено компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними дії пенсійного органу та зобов'язання вчинити певні дії.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційних скарг сторін, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (пенсії).
При цьому, колегія суддів зазначає, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що виплата пенсії на виконання рішення суду не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 квітня 2021 року (справа № 465/322/17) від 16 листопада 2022 року (справа № 674/22/17).
В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин пенсійним органом допущено протиправну бездіяльність, а не вчинено протиправні дії, так як безпідставне невиконання у листопаді 2022 року обов'язку з виплати спірної компенсації є бездіяльністю, а не дією суб'єкта владних повноважень.
З іншого боку, щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції обрано неефективний спосіб поновлення його порушених прав, не врахувавши вимоги ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», які передбачають для пенсійного органу обов'язок щодо виплати позивачу суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, пенсійним органом вже не виконано зазначеного обов'язку, а як наслідок судом першої інстанції зроблено вірний висновок про зобов'язання пенсійного органу виконати відповідний обов'язок для відновлення порушених прав позивача.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з набранням судового рішення у даній справі законної сили у пенсійного органу одразу виникне обов'язок з його виконання, який жодним чином не пов'язується з поточною виплатою пенсії позивача.
З іншого боку, щодо доводів позивача про те, що пенсійний орган не виконуватиме рішення суду у даній справі, колегія суддів зазначає, що такі доводи пов'язані із захистом прав позивача, які можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
При цьому, варто зазначити, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Крім того, колегія суддів зазначає, що судове рішення у даній справі може бути звернуто до примусового виконання, а також позивач має право на застосування інституту судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, якщо останнє не буде належним чином виконуватись пенсійним органом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у даній справі.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян