П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31222/23
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
повний текст судового рішення
складено 19.01.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) та просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті їй - ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01.01.2011 по 27.03.2017;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати їй - ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01.01.2011 по 27.03.2017 - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2011 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що базовим місяцем в період з 01.01.2011 по 27.03.2017 є січень 2008 року. Між тим, з наданих особистих карток вбачається, що у 2012,2013,2016,2017 роках їй індексація не нараховувалась, а в інших роках виплачувалась в незначних розмірах без врахування базового місяця 2008 року. Позивачка вважає, що їй повинна бути правильно розрахована та виплачена індексація грошового забезпечення, а також виплачена сума втрати доходів. В обґрунтування позовних вимог посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та зазначає, що оклади військовослужбовців підвищувались з січня 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року. Наступна зміна окладів була здійснена відповідно до постанови КМУ №103 від 28.02.2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2011 по 26.03.2017 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2011 по 26.03.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду у цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, відповідач вказує, що у відповідності до довідки розрахунку, виданої заступником головного бухгалтера-начальником розрахункового відділення фінансово-економічного відділу (БС) НОМЕР_1 прикордонного загону індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2011 по 27.03.2017 року, грошове забезпечення Позивача не перевищило поріг індексації, а саме величину індексу споживчих цін, яке надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Також апелянт зазначив, що індексація грошових доходів населення не має постійного характеру, не є одноразовою грошовою допомогою і жодним чином не входить до складу грошового забезпечення і проводиться тільки за відповідних умов, тобто являється гарантією відшкодування Державою подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідач надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За правилами ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходила військову службу. На час звільнення перебувала в розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, наказом якого від 31.05.2023 року №276-ос з нею припинений контракт та вона виключена зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення за пп. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»(через таки сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш, як до досягнення шестирічного віку) (а.с.15).
Після звільнення позивачка звернулась до відповідача через свого представника щодо нарахування та виплати їй під час проходження служби в НОМЕР_1 прикордонному загоні індексації грошового забезпечення.
Позивачці надана довідка-розрахунок індексації грошового забезпечення та архівні відомості за 2015-2017 роки та у відповіді зазначено, що ОСОБА_1 з 27.03.2017 року по 30.07.2017 року знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологам, з липня 2017 року - по догляду за дитиною до 3років, з червня 2020 року - до 6 років (а.с.16).
Також позивачка отримала з галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України картки грошового забезпечення за 2008-2014 роки, згідно з якими їй не виплачувалась індексація в повному обсязі у зв'язку з невірним визначенням базового місяця. В довідки - розрахунку №237 щодо індексації з січня 2015 по липень 2017 року (а.с.17-20)
Згідно з наданою довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення та архівні відомості за 2015-2017 роки позивачці нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з січня 2015 по червень 2015 року виходячи з базового місяця 2014рік (а.с.20/зв.).
Позивачка вважаючи, що їй не у повному обсязі нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення звернулася до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Суд зазначив, що відповідач був зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2011 по з 26.03.2017 року. При цьому, Схеми посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою КМУ від 07.11.2007 року №1294 та не змінювались до лютого 2018 року. Відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
З наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2011 по 26.03.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Разом з тим, суд зазначив, що вимоги позивачці про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2011 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України №2050-ІІІ є передчасними та не підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновку суду першої інстанції з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За приписами ч.ч.1-3 ст.9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
У силу вимог частини першої статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами частини першої статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно частини першої статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша статті 6 Закону №1282-ХІІ).
Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), згідно п.1 якого він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Спірні правовідносини стосуються наявності права позивача на отримання індексації грошового забезпечення.
Щодо індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2011 по 27.03.2017, та із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в указаний період з 01.01.2011 по 27.03.2017 - січень 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що згідно особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 із НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) із 2011 по 2017р.р. вбачається, що: виплачено індексації грошового забезпечення у 2011 році - 26,86грн., у 2012 році - 00,00грн., у 2013 році - 00,00грн., у 2014 році - 494, 49грн., у 2015 році - 2210,66грн., у 2016 році - 0,00грн., у 2017 р. - 0,00грн. При цьому, в якості базових місяців застосовувались відповідачем в якості базового інші місяці, в той час як за твердженнями ОСОБА_1 таким є виключно січень 2008р.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто, з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям вказаної постанови, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, лише, з 01.12.2015, є січень 2008 року.
Отже, січень 2008 року може застосовуватись як базовий місяць лише з 01.12.2015.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.01.2011р. по 30.11.2015р. включно індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, оскільки січень 2008 року як базовий місяць застосовується лише з 01.12.2015.
Стосовно індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 27.03.2017р. - січень 2008 року, колегія суддів зазначає слідуюче.
Так, відповідно до встановлених обставин даної справи, позивачу нарахована індексація грошового забезпечення з грудня 2015 року по липень 2017р. у розмірі 0,00 грн. Враховуючи базовий місяць квітень 2014.
Між тим, як вже вказувалось вище, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, з огляду на вказані норми, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
У свою чергу, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Ця Постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Отже, якщо останнє підвищення окладу за посадою до березня 2018 року відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Отже, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року.
З огляду на вказане, відповідач, починаючи з 01.12.2015, повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, в якій вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.
Між тим, відповідно до встановлених обставин справи, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б доводили нарахування та виплату позивачу у період з 01.12.2015 року по 26.03.2017 року (оскільки з 27.03.2017 позивачка знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологам) індексації грошового забезпечення у належному розмірі з урахуванням вірно застосованого базового місяця.
З огляду на викладене вище вбачається обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині протиправності дій відповідача стосовно ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації її грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 26.03.2017 з урахуванням січня 2008р. із зобов'язанням вчинити відповідні дії по нарахуванню та виплаті такої індексації за цей період застосовуючи в якості базового місяця - січень 2008р.
Посилання відповідача на те, що НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) є бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до ст.51 БК України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом та інші з цього приводу посилання апеляційний суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку здійснити вказані виплати.
Окрім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про обмежене фінансування.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.20217р.
Також апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність наразі з огляду на передчасність
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень та враховує, що у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи не спростовують, не мають принципового значення правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача є частково обґрунтованими, так такими, що свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права у відповідній частині позовних вимог, що призвело до неправильного їх вирішення.
У зв'язку з цим апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині періоду нарахування та виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 26.03.2017 року, у відповідності до вищенаведених норм законодавства та правових позицій Верховного Суду.
У іншій частині рішення суду першої інстанції є правильним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини у наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 26 березня 2017 року.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 26 березня 2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум».
У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року у справі № 420/31222/23 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Т.М. Танасогло
Судді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій