справа №380/430/24
17 червня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Косик Лілія Андріївна, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 у загальному розмірі 303 019 грн 56 к.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №380/6227/20, від 19.07.2021 у справі №380/8180/21, від 16.03.2022 у справі №380/23788/21 та від 27.06.2023 у справі №380/8539/23 відповідачем нараховано ОСОБА_2 (чоловікові позивача) доплату в загальному розмірі 303 019 грн 56 к. У зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_1 як спадкоємиця звернулася до відповідача з проханням виплатити їй суму донарахованої пенсії померлого чоловіка у розмірі 303 019 грн 56 к. Відповідач листом від 20.12.2023 відмовив у виплаті вказаної заборгованості, та, посилаючись на статтю 1216 Цивільного кодексу Україні, повідомив про можливість отримання спірної заборгованості лише за умови покладення судом такого зобов'язання на відповідача. Вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що ГУ ПФУ у Львівській області не наділене повноваженнями самостійно без правового регулювання та фінансової можливості здійснювати виплату коштів. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Звертає увагу, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного на її думку права, оскільки подання нового позову щодо виконання рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить вимогам КАС України. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 11.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 30.01.2024 (вх. №1916ел) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є вдовою покійного ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 01.10.1983 НОМЕР_1 та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 24.11.2023.
ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
На дату смерті ОСОБА_2 існувало чотири рішення Львівського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, загальна заборгованість по недоотриманій пенсії на підставі яких відповідно до розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1304004888 становить 303 019 грн 56 к. та складається із таких сум:
- 47 931 грн 71 к. за рішенням від 30.09.2020 у справі №380/6227/20;
- 122 860 грн 79 к. за рішенням від 19.07.2021 у справі №380/8180/21;
- 95 291 грн 20 к. за рішенням від 16.03.2022 у справі №380/23788/21;
- 36 935 грн 85 к. за рішенням від 27.06.2023 у справі №380/8539/23
Позивач своєчасно звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про виплату їй суми донарахованої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 303 019 грн 56 к.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 20.12.2023 №33837-36534/В-55/1300/23 відмовило у задоволенні заяви та повідомило, що обчислену ОСОБА_2 на виконання судового рішення заборгованість позивач зможе отримати за умови покладення судом на пенсійний орган таких зобов'язань.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII ( далі - Закон № 2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до вживаних у Законі №1058-IV термінів, значення яких розкривається у статті 1 цього Закону, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, статтею 52 Закону №1058-IV передбачено порядок виплати членам сім'ї померлого пенсіонера саме щомісячної пенсійної виплати, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю у розумінні статті 1 цього Закону, тобто поточної щомісячної пенсійної виплати.
Заборгованість у розмірі 303 019 грн 56 к., у виплаті якої позивачу було відмовлено відповідачем листом від 20.12.2023 №33837-36534/В-55/1300/23, виникла в результаті проведених на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №380/6227/20, від 19.07.2021 у справі №380/8180/21, від 16.03.2022 у справі №380/23788/21 та від 27.06.2023 у справі №380/8539/23 перерахунків пенсії ОСОБА_2 , який отримував таку відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Позивач ОСОБА_1 є вдовою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про укладення шлюбу та про смерть.
Відповідно до частини 1 статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон № 2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у справі № 420/288/21 зробив висновок: «Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 зазначеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разів трати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону № 2262-XII узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон № 2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера».
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом також у постановах від 01.05.2023 у справі № 520/926/21 та від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21.
Судом встановлено, що позивач своєчасно звернулася з заявою про виплату донарахованої пенсії, у виплаті якої ГУ ПФУ у Львівській області відмовив листом від 20.12.2023 №33837-36534/В-55/1300/23.
Таким чином, позивач як дружина померлого пенсіонера, звернувшись до відповідача в межах 6 місяців після смерті такого в порядку статті 61 Закону № 2262-XII, має право на отримання виплату недоотриманої пенсії.
Тому дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови позивачу у виплаті недоотриманої пенсії у загальному розмірі 303 019 грн 56 к. є протиправними.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю чоловіка який отримував пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та Закону №2262-ХІІ, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання таких дій протиправними.
Друга позовна вимога є похідною від першої та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 у загальному розмірі 303 019 грн 56 к., з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 424 грн 15 к., сплаченого за квитанцією № 6422-8432-7516-8579, від 08.01.2024.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у виплаті недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера ОСОБА_2 у загальному розмірі 303 019 (триста три тисячі дев'ятнадцять) грн 56 к., з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн 15 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома