06 червня 2024 рокусправа № 380/20165/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Хмелика І.А.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Попович Н.І.,
представника відповідача Паїк М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому заявлено позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати Наказ № 354 о/с від 23.08.2023 «Про особовий склад»;
визнати протиправним та скасувати Наказ № 2892 від 18.08.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП», в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0119082);
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області з 24 серпня 2023 року;
стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка. буд. 3. м. Львів. 79007, код ЄДРГІОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 серпня 2023 року по день ухвалення судом рішення, з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області (далі також оперуповноважений СРЗПВ ВКП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області). Наказом ГУНП у Львівській області від 18 серпня 2023 року № 2892 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП» застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби. У зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення позивача звільнено зі служби в поліції на підставі наказу 23.08.2023 року № 354 о/с. Накази прийняті на підставі висновку службового розслідування.
Підставою проведення службового розслідування був рапорт працівника УГІ ГУНП про можливе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського ГУП № 1 ГУНП, що призвело до внесення відомостей до ЄДР та оголошення про підозру. Висновком службового розслідування від 08.08.2023 «...установлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків, повного ігнорування вимог чинного законодавства зі сторони слідчого ВРЗКС ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_2 та оперуповноваженого ВКП СРЗПВ ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрі в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1. пп 3.6. ч.3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ..... які перебуваючи 22.12.2022 у період з 15:00 до 16:00 на території Винниківського лісопарку у м.Львові між вулицями Медової Печери та Миколи Голубця (вхід на територію лісопарку від Закладу дошкільної освіти ясла-садок № 102 за адресою: м.Львів, вул.Медової Печери.13). діючи спільно, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов'язків, перевищили владу та службові повноваження працівників правоохоронного органу, на грунті раптового виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_3 застосували фізичну силу до останнього, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості......... такими самими діями, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили зневажливе ставлення до особистої гідності потерпілого, чим грубо порушили службову дисципліну, а саме: п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», ч.1, пп.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції», пп. 1.1, 1.3 п.1 Наказ ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування».
Позивач звертає увагу, що службове розслідування по вищевказаному факту було проведено ще в січні 2023 року. За результатами такого службового розслідування складено висновок від 30.01.2023, підставі якого 07.02.2023 наказом начальника ЛРУ1І № 1 ГУ НП у Львівській області № 80 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ЛРУП № 1 ГУ НГІ у Львівській області» до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського РУГІ № 1 ГУГІП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Позивач стверджує, що його двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за один і той самий дисциплінарний проступок, всупереч вимоги ч.9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у відповідності до якої за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
Позивач покликається на ч.1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції, згідно якої строки застосування дисциплінарних стягнень застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Згідно частини другої цієї статті у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення (ч.3).
Позивач наголошує, що дисциплінарний проступок, за який його притягнуто до відповідальності згідно оскаржуваних наказів, виявлений в день надходження до ГУ НП у Львівській області звернення журналіста ОСОБА_4 - 03.01.2023, на підставі якого було призначено службове розслідування (висновок від 30.01.2023), тому шестимісячний термін притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача сплив 03.07.2023. Якщо застосовувати до спірних правовідносин ч.2 ст.21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, то висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, яким встановлено дисциплінарне порушення позивача за означеним вище фактом, складений 30.01.2023. Відтак шестимісячний термін притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача сплив 31.07.2023. Позивача ж до дисциплінарної відповідальності притягнуто 18.08.2023 року, тобто поза межами притягнення до дисциплінарної відповідальності, всупереч ст.21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного наказу № 2892 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 п.п.3,6 ч.3 ст.1 Розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (ч.1 п.3,6 ч.3 ст.1 Розділу 1-3). Проте, в оскаржуваних наказах від 18.08.2023 року № 2892 в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та від 23.08.2023 року № 354 о/с не зазначено суті вчиненого ОСОБА_1 грубого порушення службової дисципліни.
Позивач вказує, що порушення службової дисципліни, зокрема вимог підпунктів 1.1. 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», взагалі бути не могло, оскільки, подія, щодо якої проводилось службове розслідування мала місце 22 грудня 2022 року, а сам наказ, пункти якого нібито порушив позивач, був прийнятий лише через 4 місяці - 24.07.2023.
За таких обставин, позивач вважає оскаржувані накази № 354 о/с від 23.08.2023 та № 2892 від 18.08.2023 необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 29.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.09.2023.
28.09.2023 протокольною ухвалою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.10.2023. 26.10.2023 протокольною ухвалою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.11.2023. 12.11.2023 відкладено розгляд справи до 12.12.2023. 12.12.2023 відкладено розгляд справи до 13.01.2024. 13.01.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.02.2024. 15.02.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.03.2024.
07.03.2024 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 09.04.2024.
09.04.2024 в судовому засіданні заслухано пояснення представників сторін, оголошено перерву до 30.04.2024. 30.04.2024 в судовому засіданні досліджено докази, оголошено перерву до 28.05.2024.
28.05.2024 відкладено розгляд справи на 06.06.2024.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що підставою для видання оскаржуваних наказів послужило проведене службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, в т.ч. оперуповноваженого ВКП СРЗПВ ЛРУП №1 старшого лейтенанта поліції Дмитра Бензера.
Проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків повного ігнорування вимог чинного законодавства зі сторони слідчого ВРЗКС СВ ЛРУП № 1 ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та оперуповноваженого СРЗПВ ВКП ЛРУП № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрі в порушення вимог п.2 ч.І ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 3, 6 частини третьої статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018, які перебуваючи 22.12.2022 у період з 15:00 до 16:00 на території Винниківського лісопарку у м. Львові між вулицями Медової Печери та Миколи Голубця (вхід на територію лісопарку від Закладу дошкільної освіти ясла-садок № 102 за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 13), діючи спільно, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов'язків, перевищили владу та службові повноваження працівника правоохоронного органу, на ґрунті раптового виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_3 застосували фізичну силу до останнього, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості, враховуючи вищенаведене, 01.08.2023 працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Львові обґрунтовано, повідомлено про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, такими самими діями, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили зневажливе ставлення до особистої гідності потерпілого, оскільки поліцейські зобов'язані за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності також повинні бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, що являється основою принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, та не допускати у своїй професійній діяльності вчинків, що дискредитують та підривають авторитет поліції, чим грубо порушили службову дисципліну, а саме: пункт 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування».
Відповідач вказує, що при визначені виду дисциплінарного стягнення враховано тяжкість дисциплінарного проступку, вчиненого лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , обставини, за яких його допущено, а також те, що останні скоїли вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції.
Відповідач повідомляє, що проаналізувавши сукупність встановлених обставин допущеного лейтенантом поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку та те, що останні, замість безумовного виконання закріплених законами перед поліцією завдань, їх грубо проігнорували, своїми вчинками дискредитували та підірвали авторитет поліції та поставили під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції, дисциплінарна комісія дійшла до висновку про необхідність застосування відносно лейтенанта поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , найсуворішого дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2018 № 2337-VIII.
На основі вищезазначеного видано наказ № 2892 від 18.08.2023 року про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП, в т.ч. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме звільнення зі служби в поліції. З даним наказом позивача ознайомлено 21.08.2023, що підтверджується власноручним підписом. 23.08.2023 року згідно Наказу № 354 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
Відповідач наполягає, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято в тому числі на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Відповідач вважає безпідставними доводи позивача щодо незаконності його звільнення у зв'язку із недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, оскільки позивача звільнено саме за вчинення дисциплінарного проступку. Відсутність обвинувального вироку у кримінальній справі не виключає наявності в діях позивача підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач стверджує, що службове розслідування проводилося за фактом повідомлення про підозру ОСОБА_1 01.08.2023, а не по факту вчинення (не вчинення) ним дій, які мали місце 03.01.2023 року, тому вважає посилання позивача на сплив строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності надуманими і безпідставними.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши заяви по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області.
01.08.2023 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт працівника УГІ ГУНП про можливе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП, що призвело до внесення відомостей в ЄРДР та оголошення про підозру.
В рапорті на адресу начальника ГУНП у Львівській області Олександра Шляховського від інспектора УГІ ГУНП у Львівській області Христини Олійник зазначено, що 01.08.2023 року до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про повідомлення слідчому ВРЗКС ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_2 та оперуповноваженому ВКП СР3ПВ ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченою ч.1 сі.28 ч.2 ст.365 КК України. Як зазначає ОСОБА_5 у своєму рапорті: «За результатами опрацювання вказаної інформації працівниками УГІ ГУНГІ встановлено, що 22.12.2022 до ЛРУП № 1 ГУНП із письмовою заявою звернувся гр. ОСОБА_3 з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції на території Винниківського лісопарку у м.Львові, та якому встановлено діагноз: «забій повіки і біляочної області, множинні забої м'яких тканин обличчя, забій грудної клітки справа, забій області тазостегнового суглобу». Цього ж дня, вказані матеріали скеровано до ТУ ДБР розташованого у м.Львові для надання правової оцінки діям поліцейських ...... Крім цього за вказаним фактом в ЛРУП № 1 ГУНП проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22.12.2023 під час патрулювання території обслуговування ЛРУП № 1 ГУНП, було виявлено підозрілу особу, а саме ОСОБА_3 якого поліцейські запідозрили у зберіганні наркотичних засобів, однак в ході спілкування з останнім виник конфлікт, де гр. ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження самостійно, оскільки пручався та на законні вимоги працівників поліції не реагував. До управління поліції гр. ОСОБА_3 не доставлявся, адміністративні матеріали відносно останнього не складались, наркотичних засобів в гр. ОСОБА_3 виявлено не було».
Наказом ГУ НП у Львівській області № 2688 від 01.08.2022 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» призначено за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області службове розслідування у формі письмового провадження. Згідно зазначеного наказу підставою для призначення службового розслідування є рапорт працівника УГІ ГУНП про можливе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП, що призвело до внесення відомостей до ЄДР та оголошення про підозру.
За результатами службового розслідування проведеного у формі письмового провадження за фактами можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області дисциплінарною комісією складено висновок від 08.08.2023, яким установлено, що «факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок безвідповідального ставлення до виконання службових обов'язків повного ігнорування вимог чинного законодавства зі сторони слідчого ВРЗКС СВ ЛРУП № 1 ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та оперуповноваженого СРЗПВ ВКП ЛРУП № 1 ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрі в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 3, 6 частини третьої статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018, які перебуваючи 22.12.2022 у період з 15:00 до 16:00 на території Винниківського лісопарку у м. Львові між вулицями Медової Печери та Миколи Голубця (вхід на територію лісопарку від Закладу дошкільної освіти ясла-садок № 102 за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 13), діючи спільно, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов'язків, перевищили владу та службові повноваження працівника правоохоронного органу, на ґрунті раптового виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_3 застосували фізичну силу до останнього, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості, враховуючи вищенаведене, 01.08.2023 працівниками ТУ ДБР розташованого у м. Львові, обґрунтовано, повідомлено про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, такими самими діями, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили зневажливе ставлення до особистої гідності потерпілого, оскільки поліцейські зобов'язані за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості та рівності також повинні бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, що являється основою принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, та не допускати у своїй професійній діяльності вчинків, що дискредитують та підривають авторитет поліції, чим грубо порушили службову дисципліну, а саме: пункт 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої, підпунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування».
Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області затвердив т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Руслан Остроух 08.08.2023.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18 серпня 2023 року № 2892 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1, п.п.3.6 ч.3 ст.1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VI1I, п.п.1.1, 1.3 п.1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до оперуповноваженого СРЗПВ ВКП ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.08.2023 року № 354 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ОСОБА_1 звільнено зі служби в органах Національної поліції.
Позивач вважаючи наказ від 18 серпня 2023 року № 2892 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП» в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби та наказ від 23.08.2023 року № 354 о/с Головного управління Національної поліції у Львівській області протиправними звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Статтею 6 Закону №580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
В силу приписів ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації»; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання домедичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров'я.
Частинами 1,2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (ч.2 ст.77 Закону №580-VIII).
День звільнення вважається останнім днем служби (ч.3 ст.77 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Нормою ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1,2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського (ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Згідно ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9,10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до ч.1,2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абз.1 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно п.1 розд.ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом п.1 розд.V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п.4 розд.V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.
Суд встановив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом № 2688 від 01.08.2022 за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області.
Згідно матеріалів службового розслідування предметом дослідження дисциплінарної комісії були події, які мали місце 22.12.2022 за участі працівників ЛРУП № 1 ГУНП, зокрема старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , та гр. ОСОБА_3 з приводу спричинення останньому легких тілесних ушкоджень на території Винниківського лісопарку у м. Львові.
З результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області складено висновок від 08.08.2023. Як слідує з висновку від 08.08.2023 результати службового розслідування базуються на інформації, яка надійшла 04.08.2023 до ГУ НП від Територіального управління ДБР у м. Львові (№ 12-11-26795вих-23 від 03.08.2023), а саме повідомлення про підозру ОСОБА_1 та повідомлення про підозру ОСОБА_2 . Так, згідно повідомлення про пізозру від 01.08.2023 слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 62023140110000006 від 10.01.2023 за ч.2 ст. 365 КК України повідомив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, якщо вони супроводжуються насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, що вчинене групою осіб, без попередньої змови між собою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 ч.2 ст.365 КК України.
Разом з тим, на підставі наказів Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області від 04.01.2023 № 6, від 12.01.2023 № 28, від 18.01.2023 № 39, від 27.01.2023 № 63, проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, за результатами якого складено висновок від 30.01.2023. В рамках такого службового розслідування відбирались пояснення, зокрема у ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 з приводу можливого нанесення тілесних ушкоджень поліцейськими, яке мало місце 22.12.2022 у парку поблизу вул. Медової Печери у м. Львові. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія встановила факти порушення службової дисципліни окремими поліцейськими в частині порушення нормативно-правових актів щодо реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України.
На підставі службового розслідування (висновок службового розслідування від 30.01.2023) встановлено неналежне виконання службових обов'язків з боку оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрий виявивши з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом не доповів про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його.
Наказом Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області від 07.02.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області», за порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.2 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІ, абзаців 2,3 п.1 розділу 2 "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.7 розділу 2 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", наказу МВС України від 08.02.2019 № 100, на підставі пп.2 п.3 ст. 13 розділу 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0119082), застосовано дисциплінарне стягнення - догану.
В ході службового розслідування, яке проводилось у серпні 2022 року (висновок від 08.08.2023) події, які відбулись 22.12.2022 за участі працівників ЛРУП № 1 ГУНП, зокрема старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , та гр. ОСОБА_3 з приводу спричинення останньому легких тілесних ушкоджень на території Винниківського лісопарку у м. Львові, дисциплінарною комісією повторно аналізувались і оцінювались з врахуванням інформації, отриманої в рамках кримінального провадження № 62023140110000006 від 10.01.2023, а саме інформації, наведеній у повідомленні про підозру від 01.08.2023 ОСОБА_1 . Також дисциплінарна комісія прийняла до уваги затверджений висновок службового розслідування від 30.01.2023 та його матеріали, за результатами якого позивача вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 320/11315/22 наголосив, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, слугували підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а та від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 480/9492/20 звертав увагу, що в правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення.
В аспекті характеру спірних правовідносин Верховний Суд у вказаній справі також зауважував, що з'ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).
Суд зазначає, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності обов'язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
Окрім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов'язків. Такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування.
Як слідує з матеріалів справи при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не було з'ясовано склад дисциплінарного проступку у його діях, натомість враховано кримінально-правову кваліфікацію таких діянь слідчим у повідомленні про підозру.
Більше того, відповідач не прийняв до уваги результати службового розслідування, яке проводилось у січні 2023 року в рамках якого надавалась правова оцінка діям поліцейських Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, у тому числі у позивача, на предмет дотримання службової дисципліни за вказаними вище фактичними обставинами і не було встановлено порушення службової дисципліни у діях позивача, за які його притягнуто до відповідальності згідно оскаржуваних наказів.
Також належить врахувати Науково-правовий висновок Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені ОСОБА_7 . Сташиса Національної академії правових наук України на звернення адвоката ОСОБА_8 , предметом дослідження було зокрема питання: Чи перевищили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за обставин, на які вони вказують, межі фізичного примусу стосовно невстановленої особи чоловічої статі (яким у подальшому виявися ОСОБА_3 ) 22.12.2022 року під час подій у Винниківському лісопарку, що у місті Львові? У науково-правовому висновку зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за обставин, на які вони вказують, загалом дотрималися меж застосування фізичного примусу стосовно невстановленої особи чоловічої статі (якою у подальшому виявився ОСОБА_3 ) 22.12.2022 під час подій у Винниківському лісопарку, що у місті Львові. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за описаних ними обставин, стосовно невстановленої особи чоловічої статі, яким у подальшому виявися ОСОБА_3 , 22.12.2022 під час подій у Винниківському лісопарку, що у місті Львові, діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому вони не лише мали право так діяти, а й були зобов'язані використати відповідні повноваження у ситуації, що склалася.
Згідно частини 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції строки застосування дисциплінарних стягнень застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Згідно частини другої цієї статті у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення (ч.3).
Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, яким встановлено дисциплінарне порушення позивача за наведеним вище фактом, складений 30.01.2023. Про обставини, за якими відповідач дійшов висновку про підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби, ГУ НП було повідомлено у зверненні журналіста ОСОБА_4 - 03.01.2023, на підставі якого було призначено службове розслідування (висновок від 30.01.2023).
Відтак, відповідач пропустив шестимісячний термін притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності притягнуто 18.08.2023 всупереч ст.21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд також приймає до уваги доводи представника позивача, що відповідач помилково покликається на порушення ОСОБА_1 вимог підпунктів 1.1. 1.3 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», оскільки подія щодо якої проводилось службове розслідування мала місце 22 грудня 2022 року, а сам наказ прийнятий пізніше - 24.07.2023.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами працівника/роботодавця і публічними інтересами.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, з огляду на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не ґрунтуються на самостійних підставах недотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області.
Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.08.2023 № 354 о/с позивача звільнено з посади, то цей день є останнім робочим днем, тому позивача належить поновити на посаді з наступного дня після звільнення - з 24.08.2023.
Частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.20015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з наступними змінами та доповненнями.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту вищевказаного Порядку, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби.
Згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області (б/н і дати) про грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 за червень-липень 2023 року, підписаної уповноваженими особами та скріпленої печаткою ГУНП у Львівській області наданої на вимогу суду, грошове забезпечення позивача у червні 2023 року становить 33261,97 грн. (у довідці помилково вказано неправильне підсумкове значення виплат за червень 2023 р - 2400,00+1600,00+400,00+360,00+1760,00+1641,99+9999,98=33261,97), у липні 2023 року - 28185,74 грн. (не включено матеріальну допомогу на оздоровлення - 18185,84 грн., яка є одноразовою виплатою і не підлягає врахуванню у кожному місяці вимушеного прогулу).
Разом грошове забезпечення позивача, з врахуванням усіх його видів відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку, за 2 останні повних місяці служби становить 61447,71 грн.
Для визначення середньоденного заробітку позивача належить врахувати, що у червні-липні 2023 року - 61 календарний день.
Таким чином, середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 1007,34 гривень ((33261,97 + 28185,74):61).
Час вимушеного прогулу за період з 24.08.2023 (наступний день після звільнення) по 06.06.2024 (день ухвалення рішення у справі) становить 288 календарних днів.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 290113,92 гривень (1007,34 грн. х 288 календарних днів).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, на користь позивача належить стягнути 290113,92 гривень, з яких відповідач відрахує загальнообов'язкові податки та збори.
Оскільки визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснює суд при вирішенні спору і такі вимоги є похідними вимогами, то виявлення неточностей у розрахунку представника позивача та у довідках відповідача, не змінює висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, рішення суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 30723,86 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 354 о/с від 23.08.2023 «Про особовий склад».
Визнати протиправним та скасувати Наказ № 2892 від 18.08.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 1 ГУНП» в частині застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0119082) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області з 24 серпня 2023 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка. буд. 3. м. Львів. 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2023 до 06.06.2024 у розмірі 290113,92 грн. (двісті дев'яносто тисяч сто тринадцять грн. 92 коп).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 14.06.2024.
СуддяКрутько Олена Василівна