14 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/510/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фермерське господарство "Зарічанське рибне господарство" (далі - позивач, Господарство) 02.01.2024 (відмітка на поштовому конверті) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2023 №0171370408 в частині застосування штрафу в розмірі 9506,45 грн.
В обґрунтування позову вказує, що відповідач під час проведення перевірки контролюючий орган допустив грубі порушення її проведення, зокрема, пропустив граничні строки проведення камеральної перевірки. Зазначає, що позивачем подано уточнюючу декларацію з ПДВ від 28.07.2021 по декларації з ПДВ за жовтень 2020 року та уточнюючу декларацію з ПДВ від 28.07.2021 по декларації з ПДВ за листопад 2020 року. Вказує, що камеральна перевірка проводилась 26 липня 2023 року, тобто з порушенням встановленого строку 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій. Позивач вважає, що наведені обставини вказують на завершення камеральної перевірки поза максимально встановленого строку на її проведення, що настають за останнім днем граничного строку на її проведення, що є процедурним порушенням та підставою для задоволення строку.
Суддя своєю ухвалою від 08.01.2024 прийняла позовну заву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язала Головне управління ДПС в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії:
- акту №12654/06-30-04-08/43279842 від 26.07.2023;
- скарги Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" від 06.10.2023 (вх. ДПС №33172/6 від 09.10.2023).
Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву залишено без руху.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 24.01.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що перевіркою ГУ ДПС встановлено, що ФГ «Зарічанське рибне господарство» порушено вимоги п. 57.1 ст.57 ПК України, а саме узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійних помилок, граничний строк сплати 29.07.2021, фактично сплачено 20.08.2021, тобто з затримкою більше ніж на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. При цьому, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, згідно якої контролюючий орган має право провести перевірку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ФГ «Зарічанське рибне господарство» термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно поданих уточнюючий розрахунків з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 50.1 статті 50 ПК України, внаслідок чого утворився податковий борг. Фінансова відповідальність платників податків за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання передбачена статтею 124 ПК України. Статтею 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПК України чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 12.02.2024 постановлено продовжити розгляд справи у відповідності до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України та п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість, за результатами якої 26.07.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було складено акт №12654/06-30-04-08/43279842 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів ) сплати (перерахунку) податків, платежів, зборів.
Згідно висновків акту № 12654/06-30-04-08/43279842 від 26.07.2023, під час перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату Фермерським господарством "Зарічанське рибне господарство" грошового зобов'язання за уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема:
- уточнюючий розрахунок № 9209411524 від 28.07.2021, граничний термін сплати -29.07.2021 (фактична сплата 20.08.2021), кількість днів прострочення - 23;
- уточнюючий розрахунок № 9209413172 від 29.07.2021, граничний термін сплати -29.07.2021 (фактична сплата 20.08.2021), кількість днів прострочення - 23.
На підставі висновків перевірки, перевірки Головним управління ДПС у Житомирській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2023 №0171370408 (форма «Ш»), яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу на суму 9506,45 грн, на підставі статті 124 ПК України.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 15.09.2023 №0171370408 протиправним, а права та інтереси - порушеними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.
У відповідності до вимог п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно до вимог п.76.1 ст.76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
А за приписами п.76.3 ст.76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39і39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання п.102.1 ст.102 ПК України.
Приписами п.87.9 ст.87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
У зв'язку з набранням винності з 01 січня 2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-УІІІ), зокрема, і до ст.75 були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, у тому числі і з податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 3.1.1.1-3.1.1.3 п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165 (Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість) податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49тастаттею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду.
Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що протягом 30 календарних днів, після подання податкової декларації з ПДВ може бути проведена камеральна перевірка даних самої податкової декларації на предмет визначення періоду, своєчасності та форми її подання, а також логічного зв'язку та узгодженості її показників.
При цьому, камеральна перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме: не пізніше закінчення 1095 дні, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Як вбачається із акту камеральної перевірки від 26.07.2023 в ході камеральної перевірки Господарства, досліджувалося питання своєчасності сплати податкових зобов'язань з ПДВ за 2021 рік на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ДПС України, а отже відповідно до п.76.3 ст. 76 та п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу така камеральна перевірка може бути проведена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
А отже, із наведеного, слід дійти висновку, що аргументи позивача про недотримання контролюючим органом строків проведення перевірки, встановлених п.76.3 ст.76 ПК України (протягом 30 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкового декларації або уточнюючого розрахунку) спростовуються аналізом наведених вище приписів податкового законодавства.
Щодо порушень, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно приписів п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Останнім абзацом наведеного пункту також передбачено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно підпункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Пунктом 109.2 статті 109 ПК України передбачено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
На підставі акту перевірки судом встановлено, що позивачем уточнюючими розрахунками сплачено грошове зобов'язання із затримкою до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Положеннями пункту 124.1 ст. 124 ПК України унормовано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування 5% штрафних санкцій на суми грошового зобов'язання, які сплачені із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Вказані обставини перевірені судом та невідповідностей або арифметичних помилок при нарахуванні штрафних санкцій, судом не встановлено.
Позивачем також доводів щодо непогодження із нарахованою сумою штрафних санкцій у позові не викладено.
Згідно з п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
За приписами ст.203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).
Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм чинного податкового законодавства свідчить про те, що разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання у строки, визначені законом, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Враховуючи, що штрафні санкції на позивача накладені у відповідності із приписами п. 124.1 ст. 124 ПК України, тобто у розмірі 5%, що узгоджується із встановленими судом фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку про правомірність прийняти відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" (вул. Соборна, 1, к.1,м. Овруч, Житомирська область, Коростенський район, 11101, ЄДРПОУ: 43279842) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук