17 червня 2024 року Справа 215/2834/24
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення компетенції та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
02 травня 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому він просить:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у сфері управління при отриманні заяви від 17.02.24р. вх.3069 створювати штучні перешкоди для вирішення несумісності при не підкоренні суддею ОСОБА_2 вимог ст.248 КАСУ та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати повторно її розглянути і прийняти ненормативний правовий акт.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 06.05.2024 р. цей позов було передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 р. цей позов було передано судді Савченку А.В.
Згідно пунктів 1 та 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Відповідно пункту 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як можна встановити з позовної заяви, позивачка подала заяву до відповідача від 17.02.24р вх. 3069, про факт не підкорення ОСОБА_2 вимогам ст.248 КАСУ.
При цьому позивачка зазначає, що отримала лист-відповідь від 29.02.2024р. №06-22/12/2024 на заяву від 17.02.24р вх. 3069.
Однак, позивачкою до позовної заяви не було надано лист-відповідь від 29.02.2024р. №06-22/12/2024.
Разом з тим, позивачкою було заявлено клопотання про витребування доказів, в якому вона просила витребувати у відповідача докази розгляду її заяви від 29.02.2024р. №06-22/12/2024.
Згідно з частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, позивачем не надано суду доказів того, що вона зверталася до відповідача із клопотанням про надання вищезазначених документів та позивачу відмовлено в задоволенні такого клопотання.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити заходи, яких вона вживала для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, насамперед щодо розгляду заяви від 17.02.24 р. вх. №3069.
Також, в порушення частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до примірника адміністративного позову відповідачу не долучено додатків, доданих до адміністративного позову суду.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення компетенції та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним дій Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у сфері управління при отриманні заяви від 17.02.24 р. вх. №3069, що створюються судом для вирішення питання несумісності, з боку судді ОСОБА_2 та зобов'язати повторно розглянути заяву від 17.02.24 р. вх. №3069- залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання належним чином завірених копій додатків до позовної заяви для відповідача; доказів, що вона отримала відповідь на заяву від 17.02.24р вх. 3069 та зазначити заходи, яких вона вживала для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко