10 червня 2024 рокуСправа №160/2296/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Західного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправної, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі - ВЛК, відповідач-1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , третя особа), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії в/ч № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена довідкою 8587 від 28 листопада 2023 року, щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 як «придатний до в/с»;
- зобов'язати військово-лікарську комісію в/ч № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 з метою визначення ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів судової експертизи.
В обґрунтування позову зазначено, що згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного №305/2020 від 17.02.2020 позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби. З початком збройної агресії рф в порядку мобілізації позивача зараховано до складу ВЧ НОМЕР_1 . З початку служби 04.03.2022 за станом здоров'я позивача не було належним чином обстежено і рівень придатності до військової служби на початку цієї служби встановлений не був. Подальша служба і службові навантаження були без врахування стану здоров'я позивача і рівня придатності. За період з 04.03.2022 перебування на службі позивач декілька разів проходив лікування, та звертався з усними рапортами до командирів про необхідність ВЛК щодо придатності. В листопаді 2023 медичною службою частини ОСОБА_1 надано направлення на обстеження ВЛК. Висновком ВЛК ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 №8587 від 28.11.2023 позивача визнано повністю придатним до військової служби. Проте, після проходження вказаної комісії, у зв'язку із загостренням стану, позивач звернувся до лікарні для проходження лікування. Позивач вважає себе хворим та не відчуває змоги проходити військову службу. Про неспроможність виконувати службові обов'язки і вимушеність оскаржити висновки ВЛК ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 №8587 від 28.11.2023 позивач доповів рапортом на командира своєї ВЧ НОМЕР_1 . Вважаючи протиправною постанову ВЛК ВЧ НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 №8587 від 28.11.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №160/2296/24 передано для розгляду судді Куликову А.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 відкрито провадження у справі №160/2296/24 в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800 (зі змінами) (далі - Положення №402). Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЖ пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402). Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (п. 20.2. Положення №402). За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень) (абзац 2 п. 21.13. Положення №402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.2.4.10 Положення №402). Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. (п. 2.3.5. Положення №402). Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 є позаштатною комісією. Виходячи з вище викладеного відповідно до вимог Положення №402 у позивача є право оскаржити до суду постанову ВЛК регіону, або постанову ЦВЛК, а не постанову позаштатної ВЛК.
Згідно з розпорядженням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 №229д, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за його поданням про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №160/2296/24 передано для розгляду судді Бондар М.В.
Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 аналогічні підстави, що і у відзиві від 12.02.2024.
Разом з позовною заявою позивачем заявлені клопотання про витребування доказів.
З приводу заявлених позивачем клопотань, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У відповідності до частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом встановлено, що усі необхідні для розгляду справи докази були надані до суду. Необхідність витребувати з учасників справи додаткові докази - відсутня.
За викладених обставин, клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Також, разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про призначення експертизи, з огляду на те, що, на думку позивача, без проведення експертного дослідження неможливо встановити відповідні обставини. Тому, позивач просить призначити у справі судово-медичну експертизу, на розгляд якої поставити такі питання:
1. Чи відповідав стан здоров'я ОСОБА_1 висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо ступеня придатності («придатний») ОСОБА_1 до військової служби, викладеної у постанові ВЛК № 8587 від 28.11.2023?
2. Чи застосовувався метод індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_1 до військової служби при складанні висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби, викладеного у постанові ВЛК № 8587 від 28.11.2023?
3. Чи були у ВЛК ВЧ НОМЕР_2 в наявності станом на 28.11.2023 незаперечні дані, що здатність ОСОБА_1 , до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці?
4. Чи були у ВЛК ВЧ НОМЕР_2 в наявності станом на 28.11.2023 підстави для надання ОСОБА_1 відпустки за станом здоров'я або відпустки для реабілітації?
З приводу заявленого позивачем клопотання, суд зазначає таке.
Згідно із частинами 1-3 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірному випадку обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Тобто експертиза передбачає дослідження певних об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.
Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Зі змісту клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи вбачається, що позивач просить призначити судово-медичну експертизу, оскільки не погоджується з висновком відповідача стосовно придатності його до військової служби, разом з тим, суд зазначає, що визначення ступеня придатності до військової служби належить виключно до повноважень військово-лікарським комісії, а не судово-медичної експертизи.
Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, виключено на лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.
За викладених обставин, вищевказане клопотання не підлягає задоволенню.
Третя особа пояснень по суті спору до суду не надала.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 та має статус учасника бойових дій.
Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 17.02.2020 ОСОБА_1 13.11.2015 визнано обмежено придатним до військової служби.
27.11.2023 за вх. №22410 позивачу видано направлення №713 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_2 , виданої ОСОБА_1 , встановлено, таке:
«Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 « 28» листопада 2023 року.
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Астено-цефалгічний та вестибуло-тактичний синдроми.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Виразкова хвороба шлунку, ремісія, без порушення функцій. Складний короткозорий астигматизм в 0,5Д при найбільшій аметропії в 6,0Д правого ока та 7,0Д лівого ока при гостроті зору 0,4 правого ока та 0,7 лівого ока з корекцією.
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі графи ІІ Розкладу хвороб «придатний до військової служби.».
Також, матеріали справи містять документи на підтвердження того, що позивач проходив лікування з 07.12.2023 по 12.12.2023.
Вважаючи протиправною постанову ВЛК ВЧ НОМЕР_2 , що оформлена довідкою №8587 від 28.11.2023, щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При вирішенні спору по суті, суд керується нормами законодавства, чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі- Закон №2232-XII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як встановлено частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
На підставі пункту 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно підпункту 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Перелік військових лікувальних закладів, військових частин, лікувально-профілактичних закладів, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджує голова ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (підпункт 2.5.6. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення № 402).
Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4. розділу I Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Як вбачається із пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, зокрема, постанови про:
а) "Придатний";
б) "Непридатний";
в) "Потребує";
г) "Обмежено придатний до військової служби" (Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах);
ґ) "Тимчасово непридатний".
Згідно з пунктом 20.4 Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.7 Положення № 402).
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що за результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення, яке оформляється відповідною довідкою.
Судом встановлено, що ВЛК 28.11.2023 прийняла рішення, оформлене довідкою, про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, або причинний зв'язок поранення, позивач має право звернутись до вищестоящого ВЛК щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом.
Зокрема, абзац 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.
Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби, та про причинний зв'язок поранення, може бути прийнято Центральною ВЛК.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями у медичних закладах, що не досліджено відповідачем.
Разом з тим, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені у справі обставини, суд вважає, що госпітальна та гарнізонна ВЛК наділена вичерпним переліком повноважень i не уповноважена змінювати своє рішення. Позивач має право звернутися до регіональної ВЛК для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі не згоди з рішенням регіональної ВЛК звернутися зі скаргою до ЦВЛК.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ЦВЛК, а доказів допущення відповідачем процедурних порушень проведення медичного огляду матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про відсутність у суду правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Західного регіону (адреса: вул. Личаківська, 26, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій: 08160677), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій: НОМЕР_5 ) - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар