17 червня 2024 рокуСправа № 160/15439/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.08.2023 року № 249 «Про підсумки службового розслідування відносно молодшого сержанта ОСОБА_2 »;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у неналежному розслідуванні факту зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_2 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 видати письмовий наказ про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин молодшого сержанта ОСОБА_2 , з урахуванням усіх обставин та висновків суду.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частинами 1, 2 ст.257 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч.ч.1, 2 ст.59 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Суд зазначає, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Аналогічну позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у своїх ухвалах, зокрема, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №440/607/19.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано від імені позивача ОСОБА_1 та підписано ОСОБА_3 .
В підтвердження повноважень, ОСОБА_3 (особою, якою підписано позовну заяву) до матеріалів позову не додано будь-яких підтверджуючих документів, у відповідності до норм КАС України.
Отже, судом встановлено, що матеріалами справи не підтверджено права підпису і подачі до суду позовної заяви ОСОБА_3 , та і взагалі повноважень представляти інтереси позивача в судових органах, зокрема в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Враховуючи те, що позовна заява не підписана позивачем особисто, а ОСОБА_3 не надано суду документів на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За викладених обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька