17 червня 2024 рокуСправа №160/12168/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,-
Обставини справи: 02.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ по стройовій частині, виданий Військовою частиною НОМЕР_2 за №106 від 16.11.2022 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 - відповідно до повного тексту витягу наказу №106 від 16.11.2022.
Позовні вимоги мотивовані тим, що як військовою частиною А7221при складанні наказу №243 від 06.11.2022р., так і військовою частиною НОМЕР_2 при складанні наказу №106 від 16.11.2022 були порушені норми ст.19 Конституції України, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та нормативно регламентують порядок виконання вказаних законів. Також позивач зазначає, що обох наказів внесені хибні дані як особисто щодо нього та проходження ним військової служби, так і щодо дійсних подій та фактичних обставин справи.
Ухвалою суду від 06.06.2023 року відкрити провадження у адміністративній справі №160/12168/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 06.06.2023 року зупинено провадження у адміністративній справі №160/12168/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/7301/23.
27.06.2023р. від відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що спірний наказ винесений відповідно до вимог законодавства щодо проходження військової служби та не порушує прав, свобод або законних інтересів позивача.
11.07.2023р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, зокрема зазначає, що вважає наведені відповідачем заперечення та аргументи хибними, та такими, що на думку позивача свідчать про продовження деліктної поведінки відповідача, порушення прав та інтересів позивача, а також такими, що не відповідають реальним обставинам справи.
20.07.2023р. від відповідача військової частини НОМЕР_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає про те, що вказані позивачем у відповіді на відзив мотиви не спростовують законності та обґрунтованості наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.11.2022 року №106 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
24.07.2023р. до суду надійшли письмові пояснення позивача до заперечень відповідача.
Ухвалою суду від 29.04.2024р. поновлено провадження у справі №160/12168/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 24.02.2022 №2 сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду головного сержанта - командира інженерно-саперного відділення Військової частини НОМЕР_4 , який прибув на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», з 24 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 , та на всі види забезпечення, вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3170 грн., шпк «старший сержант», ВОС 166975А.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 06.11.2022 №243 сержанта ОСОБА_1 , старшого сапера 1 саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_4 , який прибув на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», наказано вважати таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_5 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
З 06.11.2022 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_4 (п. 60).
Підставою був вказаний наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.10.2022 №455-РС.
Приписом №40/3431 від 15.11.2022р. військової частини НОМЕР_4 , запропоновано сержанту ОСОБА_1 15 листопада 2022 року убути у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Підстава: наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.10.2022 №455-РС, наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 15.11.2022 №252.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 16.11.2022 №61-РС, відповідно до пункту 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб рядового та сержантського складу, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишніх військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , (п.1) сержанта ОСОБА_1 , призначеного Головним сержантом - командиром відділення 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 механізованого батальйону, ВОС - 166975/182А.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.11.2022 №106 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом Командира військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2022 №61-РС на посаду Головного сержанта - командира відділення 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 механізованого батальйону, ВОС - 166975/182А, який прибув із військової частини НОМЕР_4 , з 16.11.2022 зараховано до списків особового складу, поставлено до на всі види забезпечення і наказано вважати таким, що з 16.11.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Підстава: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.11.2022 №61-РС, рапорт сержанта ОСОБА_1 від 16.11.2022, припис командира військової частини НОМЕР_4 від 15.11.2022 № 40/3421.
Вважаючи протиправним наказ по стройовій частині, виданий Військовою частиною НОМЕР_2 за №106 від 16.11.2022 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 , позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Спірні відносини врегульовані законами України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 14 ст.2 Закону №2232-XII встановлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частин 5, 7 ст.6 Закону України №2232-XII військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.
Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.
Період дії воєнного стану або дії рішення про мобілізацію (крім цільової) є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.
Починаючи з 24.02.2022 та на час розгляду даної справи в Україні триває воєнний стан, період дії якого, відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України» є особливим періодом.
За приписами ч.13 ст.6 Закону №2232-XII військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Відповідно до абз.3-4 п.12 Положення №1153/2008 продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до підп. 1 п. 81, п. 82 Положення №1153/2008, призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.
1) на вищі посади - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби); для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця; за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; за сімейними обставинами - на особисте прохання; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування; у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах; у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій; у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв'язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
3) на нижчі посади: у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування; за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання; у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад; за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;
4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
5) у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
6) у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
7) у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
8) у зв'язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
9) у разі запровадження нового військового звання.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад (тарифний розряд).
Призначення військовослужбовців на інші посади також здійснюється у випадках, передбачених пунктами 102 і 104 цього Положення.
Відповідно до п. 109, абзаців 3,4 п. 110 Положення № 1153/2008 вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.
Пунктом 251 Положення №1153/2008 в особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов'язані виконують військовий обов'язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період.
Абзацом 2 п.257 Положення №1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Як встановлено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі 160/7301/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113563367), яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114832283), відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
В мотивувальній частині рішення суду вказано, наступне:
«суд також зазначає, що позивач увільнений від займаної посади у Військовій частині НОМЕР_4 призначений на посаду у Військовій частині НОМЕР_2 у відповідності до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №455-РС від 03.10.2022 року.
Зі змісту спірного наказу №243 від 06.11.2022 року вбачається, що кадрове рішення про переведення позивача було прийняте Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Генеральний штаб Збройних Сил України (код НОМЕР_6 ) є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони (далі - інші складові сил оборони), координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Генеральний штаб здійснює стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил, інших складових сил оборони, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Указом Президента України №23/2019 від 30 січня 2019 року, затверджено Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, яким регулюється діяльність Генерального штабу.
Згідно абзаців 4-5 Закону України "Про Збройні Сили України", Головнокомандувач Збройних Сил України є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України. Головнокомандувач Збройних Сил України здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України.
Командувачі видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України підпорядковуються Головнокомандувачу Збройних Сил України та відповідають за розвиток підпорядкованих їм військ (сил), їх технічне оснащення та всебічне забезпечення, підготовку та готовність до виконання покладених завдань, відповідно до абзацу 7 Закону України "Про Збройні Сили України".
Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №455-РС від 03.10.2022 про увільнення ОСОБА_1 із займаної посади у Військовій частині НОМЕР_4 і зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 прийнятий відповідно до пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.07.2022 №168/дск.
Вказаній Директиві Головнокомандувача ЗС України від 28.07.2022 №168/дск надано гриф таємності, а саме "Для службового користування" і саме вона слугувала підставою для видання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №455-РС від 03.10.2022.
Генеральний штаб Збройних Сил України підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України та є окремою юридичною особою, що приймає самостійно управлінські та кадрові рішення.
Відповідно до абзацу 3 п. 110 розділу IV Положення №1153/2008 від 10.12.2008, переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
За змістом п. 116 Положення №1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:
1) розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Таким чином, переміщення ОСОБА_1 із займаної посади у Військовій частині НОМЕР_4 до Військової частини НОМЕР_2 здійснювалося в умовах воєнного стану та здійснено відповідно до повноважень покладених на Головнокомандувача Збройних Сил України.».
Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
В силу наведених норм процесуального закону обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі 160/7301/23 щодо правомірності переміщення ОСОБА_1 із займаної посади у Військовій частині НОМЕР_4 до Військової частини НОМЕР_2 в умовах воєнного стану, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у даній справі, що свідчить про безпідставність тверджень позивача відносно порушення відповідачем норм діючого законодавства при прийняті спірного рішення, та як наслідок про необхідність відмови в задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 2, 5, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко