14 червня 2024 рокуСправа №160/4070/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни про зміну способу або порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №160/4070/23,
установив:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни про зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд вважає за необхідне повернути заяву заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частина 2 статті 132 КАС України встановлює, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до п.6 ч.3 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим, згідно з положенням пункту 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не є об'єктом справляння судового збору.
Водночас, суд вирішує колізію між вказаними положеннями на користь саме підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» як спеціальної норми, яка встановлює вимогу про сплату судового збору за подачу до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Судом зазначено, що за подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Процесуальний порядок провадження у адміністративних справах визначається КАС України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність процесуальних прав і обов'язків учасників правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ ІV КАС України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у адміністративних справах, як заключного етапу у процесі реалізації захисту прав.
Виконання судових рішень у адміністративних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У частині 1 та частині 2 статті 167 КАС України зазначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення.
Заява про встановлення або заміну способу або порядку виконання рішення суду є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.
При цьому заявник у порушення вимог ст. 167 КАС України не надав доказів належного направлення даної заяви іншим учасникам справи.
При цьому слід звернути увагу, що належним доказом направлення копії заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 378 КАС України передбачено розгляд заяви про встановлення або заміну способу або порядку виконання рішення суду у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Отже, оскільки нормами КАС України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду, необхідною передумовою дотримання судом основних засад судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду порушує визначені законом засади змагальності, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені КАС України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Відповідно до частини 2 ст. 167 КАС України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 8 ст. 169 КАС України).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 167, 169, 378 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дрижирук Ольги Олександрівни - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.
Суддя А.В. Савченко