14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2894/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (далі - ТзОВ «Док-Агро», позивач, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/006598 від 20.09.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію від 19.09.2023 № 223UA205140076243U0, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар: «продукт Кокамід ДЕА CDEA 85% (Cocamide DEA CDEA 85%), до складу якого входить суміш поверхнево-активної речовини неіоногенної природи (кокосової олії), склад: активна речовина-81,6%, тверда речовина-85,5%, допоміжні компоненти : вільна олія-3,8%, вода-0,1%, гліцерин-8,8%, у вигляді в'язкої прозорої рідини жовтого кольору, тип поверхнево- активних речовин-неіоногенні, вага нетто-16000кг, торгівельна марка: нема даних, виробник: ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co., Ltd, CN. дата виробництва-2023.07.12, кінцевий термін використання-2025.07.11 партія № 20230712, упаковка 80 пластикових бочок (28m3)». Код товару згідно із УКТЗЕД - 3402420000, рівень митної вартості - 1 290 дол.США за 1 тону.
На підтвердження заявленої митної вартості разом з МД подано такі документи: контракт №01/08/2022 від 01.08.2022; специфікація №10 від 04.07.2023 до контракту; проформа - інвойс від 04.07.2023; комерційний інвойс N923AR0704 від 04.07.2023; прайс-лисг б/н від 28.06.2023; swift №2307118759007 від 11.07.2023 на суму 6 192,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); swift №308297855008 від 29.08.2023 на суму 14 448,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); коносамент №229198069 від 21.07.2023; договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД від 10.01.2023; рахунок №TG140923010 від 14.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12303 від 14.09.2023; договір - заявка перевезення вантажів №172-Д від 13.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №2 від 14.09.2023; рахунок №78 від 14.09.2023.
Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023, а також відмовила у митному оформленні товару згідно із карткою відмови № UA205140/2023/006598.
Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, зокрема, з тих підстав, що відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006598 від 20.09.2023.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 03.07.2023 №UА205140/2023/52606, де вартість подібного товару становить 1,64 дол. США за кг.
Представник позивача у відповіді на відзив не погодилась з аргументами відповідача з підстав аналогічних тим, що наведені у позовній заяві та просила позов задовольнити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Док-Агро» через уповноваженого декларанта ПП «Тріада» на митний пост Волинської митниці подано МД № 223UA205140076243U0 від 19.09.2023, за якою задекларовано ввезення, зокрема, такого товару: «продукт Кокамід ДЕА CDEA 85% (Cocamide DEA CDEA 85%), до складу якого входить суміш поверхнево-активної речовини неіоногенної природи (кокосової олії), склад: активна речовина-81,6%, тверда речовина-85,5%, допоміжні компоненти : вільна олія-3,8%, вода-0,1%, гліцерин-8,8%, у вигляді в'язкої прозорої рідини жовтого кольору, тип поверхнево- активних речовин-неіоногенні, вага нетто-16000кг, торгівельна марка: нема даних, виробник: ZHENGZHOU CLEAN CHEMICAL Co., Ltd, CN. дата виробництва-2023.07.12, кінцевий термін використання-2025.07.11 партія № 20230712, упаковка 80 пластикових бочок (28m3)». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом - 20 640,00 Доларів США.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: контракт №01/08/2022 від 01.08.2022; специфікація №10 від 04.07.2023 до контракту; проформа - інвойс від 04.07.2023; комерційний інвойс N923AR0704 від 04.07.2023; прайс-лисг б/н від 28.06.2023; swift №2307118759007 від 11.07.2023 на суму 6 192,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); swift №308297855008 від 29.08.2023 на суму 14 448,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); коносамент №229198069 від 21.07.2023; договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД від 10.01.2023; рахунок №TG140923010 від 14.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12303 від 14.09.2023; договір - заявка перевезення вантажів №172-Д від 13.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №2 від 14.09.2023; рахунок №78 від 14.09.2023.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності: - згідно довідки про транспортні витрати №2 від 14.09.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 29200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України - 41,42 грн/км, однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт. Локачі становить 19 800 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., тобто вартість перевезення по території України становить 188,57 грн, що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід'ємною складовою митної вартості; - відповідно до коносаменту № 229198069 від 21.07.2023 порт завантаження товару Шанхай (Китай), порт розвантаження - Клайпеда (Литва), а надані рахунок про транспортно-експедиційне обслуговування № 12303 від 14.09.2023 та довідка про перевезення №2 від 14.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту, а такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару; - прайс-лист товару б/н від 28.06.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей та неможливість здійснити числовий розрахунок митної вартості. В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські (платіжні) документи, транспортні (перевізні) документи, копію декларації країни відправлення.
На електронне повідомлення митниці декларант позивача надав: лист №20/09 від 20.09.2023 щодо поданих до митного оформлення документів та лист № 20/2023 від 20.09.2023 щодо поданих до митного оформлення документів, в якому повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023.
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UА205140/2023/52606 від 03.07.2023, де митна вартість товару становить 1,64 дол. США/кг.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006598, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів.
В подальшому, як вбачається із заяв по суті справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № №23UA205140076818U6 від 20.09.2023.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: сало свійських свиней, морожене та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так до митної декларації № 223UA205140076243U0 від 19.09.2023 на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт №01/08/2022 від 01.08.2022; специфікація №10 від 04.07.2023 до контракту; проформа - інвойс від 04.07.2023; комерційний інвойс № 923AR0704 від 04.07.2023; прайс-лист б/н від 28.06.2023; swift №2307118759007 від 11.07.2023 на суму 6 192,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); swift №308297855008 від 29.08.2023 на суму 14 448,00 дол. США із відміткою, що проведено банківською установою (в графі 70 призначення платежу: за контрактом №01/08/2022 від 01.08.2022, специфікацією №10 від 04.07.2023); коносамент №229198069 від 21.07.2023; договір транспортного експедирування № 10.01.2022/931ОД від 10.01.2023; рахунок №TG140923010 від 14.09.2023; довідка про транспортні витрати по доставці вантажу №12303 від 14.09.2023; договір - заявка перевезення вантажів №172-Д від 13.09.2023; довідка про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №2 від 14.09.2023; рахунок №78 від 14.09.2023.
Водночас, позивач на вимогу митниці надав лист №20/09 від 20.09.2023 щодо поданих до митного оформлення документів та лист № 20/2023 від 20.09.2023, в якому надав митному органу пояснення із зазначенням, що товариством до митного оформлення було подано вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість ввезеного товару, а тому надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару є необґрунтованим. А стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення. Просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення відповідно до частин 3, 4 статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
У даному випадку оскаржуване рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Так, однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що поданий банківський платіжний документ не ідентифікується з партією товару, поданою до митного оформлення, та стосовно цього суд зазначає про таке.
01.08.2022 між ТзОВ «Док-Агро» (покупець) та компанією ZHENGZHOU CLEAN CHEMICALS CO., LTD (Китай) (продавець) було укладено контракт № 01/08/2022, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує хімічні речовини, що обумовлено кількістю, цінами та умовами поставки вказаними в специфікаціях та в можливих додатках до договору які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1. контракту).
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок на умовах 100% передоплати, за кожну відвантажену партію товару продавець виставляє покупцю інвойс із розрахунком його вартості (п. 4 контракту).
На виконання умов контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022 сторонами підписано специфікацію №10 від 04.07.2023 щодо поставки товару на загальну суму 20 640,00 дол. США, зокрема, щодо Кокамід ДЕА CDEA 85% загальною вартістю 20 640,00 дол. США, кількістю 16 т.
Продавцем було також надіслано покупцю комерційний інвойс № 923AR0704 від 04.07.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 20 640,00 доларів США .
На виконання умов пункту 4 контракту № 01/08/2022 від 01.08.2022, специфікації №10 від 04.07.2023 та на підставі комерційного інвойсу № 923AR0704 від 04.07.2023, ТзОВ «Док-Агро» було здійснено платіж в розмірі 100% загальної вартості товару в розмірі 20 640,00 дол. США відповідно до банківського платіжного доручення від 11.07.2023 та від 29.08.2023, де зазначено, що оплата здійснюються за Контрактом № 01/08/2022 від 01.08.2022.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Щодо твердження відповідача про те, що згідно довідки про транспортні витрати №2 від 14.09.2023 вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 29 200 грн., відстань по даному маршруту становить 705 км., тобто вартість перевезення до кордону України - 41,42 грн/км, однак, вартість перевезення по території України від кордону до смт. Локачі становить 19 800 грн, відстань по даному маршруту становить 105 км., суд зауважує, що витрати на транспортування маршрутами розподілено непропорційно.
Разом з тим під час митного оформлення позивачем в частині витрат на перевезення товару були надано договір - заявку на перевезення вантажів №172-Д від 13.09.2023 на суму 49 000,00 грн, довідку про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 №2 від 14.09.2023 на суму 49 000,00 грн. та рахунок №78 від 14.09.2023 на оплату вартості послуг з перевезення вантажу. Згідно довідки про транспортні витрати №2 від 14.09.2023, яка була надана до митного оформлення, вартість перевезення по маршруту Клайпеда (Литва) - м.п. Дорогуськ становить 29 200,00 грн., а від кордону до смт Локачі - 19 800,00 грн., всього 49 000,00 грн
Суд зазначає, що відповідач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які би спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, відтак, такі зауваження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, різні суми витрат на перевезення вантажу за межами митної території України і на митній території України зумовлена різною вартістю пального, відрядними витратами водію, простоями на переходах, платними дорогами, сумами податків, які нараховуються перевізником, наявністю, інших вантажів до перевезення.
Також суд враховує, що перевізник, самостійно визначає розмір транспортних витрат по маршруту перевезення, додатково зазначивши що даний вантаж є консолідованим і жодних сумнівів щодо недостовірності наданої перевізником довідки у позивача не має.
Отже, враховуючи вищевикладене, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару та заявлені до митної вартості витрати пов'язані із транспортуванням. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено.
Стосовно прайс-листа від 28.06.2023, який є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця, то суд зазначає, що поданий прейскурант (прайс-лист) оформлений на фірмовому бланку, в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за одну тонну) товару. Прайс-лист скріплений печаткою та підписами посадових осіб компанії, тому не повинен викликати будь-яких сумнівів у його належності.
До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару. Відображена у прайс-листі вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах. Сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару. Також суд не бере до уваги твердження митного органу, що згідно коносаменту № 229198069 від 21.07.2023 порт завантаження товару Шанхай (Китай), порт розвантаження - Клайпеда (Литва), а надані рахунок про транспортно-експедиційне обслуговування № 12303 від 14.09.2023 та довідка про перевезення №2 від 14.09.2023 не містять інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту, а такі затрати могли бути понесені імпортером та відповідно мали б бути додані до митної вартості товару, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, надані митному органу довідка про транспортні витрати №2 від 14.09.2023 та рахунок рахунок №TG140923010 від 14.09.2023 підтверджують вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України та вантажно-розвантажувальних робіт у порту Клайпеда комплекс перевантажувальних робіт за коносаментом 229198069 вантажу в контейнері TEMU3908846, які складають 37 667,81 грн, в тому числі вартість завантаження транспортного засобу BC2404PE/BC2808XG щодо перевезення товару «Кокамід ДЕА CDEA 85%», а також експедиторська винагорода на суму 2 400,00 грн була визначена за надання послуг на території України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UА205140/2023/52606 від 03.07.2023), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № № UA205140/2023/006598 від 20.09.2023 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №3104 від 14.03.2024.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000599/1 від 20.09.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006598 від 20.09.2023.
Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» судовий збір в розмірі 6 056 гривень 00 копійок (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська область, с. Кремеш, вул. Локацька, 2а; код ЄДРПОУ 40955973).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя С.Ф. Костюкевич