17 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2167/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо не виділення коштів та незабезпечення внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом, у тому числі соціальним.
Зобов'язання Луцької міської ради внести зміни до бюджету на 2024 рік, в частині виділення коштів на забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та з 12.08.2020 разом зі сім'єю перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міської ради в списку осіб для отримання соціального житла, як внутрішньо переміщені особи.
Проте, Луцька міська рада неодноразово повідомляла позивача про те, що у зв'язку з відсутністю вільних житлових приміщень та фінансування житлового будівництва для внутрішньо переміщених осіб, вирішити питання стосовно забезпечення позивача та його сім'ї житлом не має можливості.
Позивач вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву від 18.03.2024 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що Луцька міська рада та її виконавчий комітет не заперечує право позивача на отримання державного житла, але в порядку черговості.
Відповідно до ст.43 Житлового кодексу України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
Тобто, надання позивачеві та членам його сім'ї упорядкованого житла повинно здійснюватись у визначеному законодавством порядку, та не тягти за собою звуження прав та законних інтересів інших сімей, які також як і позивач перебувають на квартирному обліку і мають право на отримання житла. Поліпшення житлових умов позивача можливе тільки за умови, коли будуть поліпшені житлові умови сімей, які включені в даний список раніше, що підтверджуються порядковим номером включення. Кожна особа має право на захист свого права, якщо воно не порушує інтереси інших осіб, які мають такі ж права.
Крім того, в бюджеті Луцької територіальної громади на 2024 рік не передбачено видатки на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Будь-які зміни до бюджету поточного року в частині виділення коштів можливі лише у разі його перевиконання.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.08.2014 року є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №764000084.
З 12.08.2020 позивач разом зі своєю сім'єю перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міської ради в списку осіб для отримання соціального житла, як внутрішньо переміщені особи.
На неодноразові звернення позивача до відповідача щодо отримання соціального житла, як внутрішньо переміщена особа, Луцька міська рада повідомляла позивача про те, що у зв'язку з відсутністю вільних житлових приміщень та фінансування житлового будівництва для внутрішньо переміщених осіб, вирішити питання стосовно забезпечення позивача та його сім'ї житлом не має можливості, зокрема, в бюджеті Луцької територіальної громади на 2024 рік не передбачено видатки на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до статті 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно статті 31 Житлового кодексу України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України..
Статтею 60 Житлового кодексу України визначено, що правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Кабінетом Міністрів України і Українською республіканською радою професійних спілок.
Відповідно до частини 3 розділу І Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила) установлено, що квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.
Пунктом 8 розділу II Правил перебачено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради. Дана норма також регламентується нормою статті 39 Житлового кодексу України.
Відповідно до пункту 15 Правил на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.
Згідно статті 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам визначається Міністерством житлово-комунального господарства України, Міністерством охорони здоров'я України і Держбудом України;
які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я України;
які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
які проживають у гуртожитках;
які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до п.п.8 п.13 потребуючими поліпшення житлових умов визнаються саме внутрішньо переміщені особи з числа: учасників бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 та осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 10-14 частини другої статті 7, та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, визначених абзацами першим та четвертим пункту 1 статті 10, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначених у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною 2 статті 10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» від 12.01.2006 №3334-IV визначено, що правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Внутрішньо переміщеною особою у розумінні статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об'єднанню (організації) за місцем їх роботи (п. 18 Правил).
Відповідно до пункту 18 Правил заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об'єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються: довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім'ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації), за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207; довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).
З матеріалів справи, зокрема, відзиву на позовну заяву вбачається, що позивач та його сім'я в складі 3 осіб, перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Луцької міської ради з 12.08.2020 в черзі на отримання соціального житла, станом на 15.03.2024 року №94, а з числа внутрішньо переміщених осіб - №18.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача стверджує, що Луцька міська рада та її виконавчий комітет не заперечує право позивача на отримання державного житла, але в порядку черговості.
Відповідно до ст.43 Житлового кодексу України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.
Суд погоджується з позицією відповідача, що надання позивачеві та членам його сім'ї упорядкованого житла повинно здійснюватись у визначеному законодавством порядку, та не тягти за собою звуження прав та законних інтересів інших сімей, які також як і позивач перебувають на квартирному обліку і мають право на отримання житла.
Поліпшення житлових умов позивача можливе тільки за умови, коли будуть поліпшені житлові умови сімей, які включені в даний список раніше, що підтверджуються порядковим номером включення.
Кожна особа має право на захист свого права, якщо воно не порушує інтереси інших осіб, які мають такі ж права.
В даному випадку, відповідачем не порушено ні норм чинного законодавства України, ні Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, в частині черговості надання житла позивачу, доказів протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Луцька міська рада (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204).
Суддя Ю.Ю. Сорока