14 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1080/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Волинській області про анулювання свідоцтва платника єдиного податку № 54 від 21.08.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Проте, в рішенні про анулювання свідоцтва платника єдиного податку №54 від 21.08.2017 відсутнє будь-яке посилання на акт перевірки, а контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для анулювання, та жодним чином не обґрунтував та не навів жодних фактичних підстав, які стали підставою для його прийняття. Більше того, позивач не отримувала жодних документів пов'язаних з проведенням перевірки.
Вказує на те, що з моменту реєстрації платником єдиного податку (01.04.2016 по дату прийняття оскаржуваного рішення (21.08.2017) позивачем постійно та своєчасно подавалися податкові декларації платника єдиного податку, а також своєчасно сплачувався єдиний податок, жодних повідомлень від контролюючого органу про наявність податкового боргу позивачу не надходило.
Також вказує на те, що оскаржуване рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку не може бути належною підставою для виключення її з реєстру платників єдиного податку, так як контролюючим органом не було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а лише прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, яке фактично не видавалося відповідачем та не існувало.
Просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 36).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та зазначив, що Головним управлінням ДФС у Волинській області на підставі п. 299.16 ст. 299 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №5934 від 10.07.2017.
За результатами перевірки встановлено порушення, за які передбачено анулювання, а саме - не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.11 ст. 299 ПК України.
ГУ ДПС у Волинській області на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено акт перевірки № 5934 від 10.07.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення “за закінченням терміну зберігання” - 14.08.2017.
На підставі висновку акту перевірки № 5934 від 10.07.2017, ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення №54 від 21.08.2017 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Підставою для анулювання свідоцтва є: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Вказує, що ГУ ДПС у Волинській області на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено рішення №54 від 21.08.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте вищезазначений рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення “за закінченням терміну зберігання” - 27.09.2017.
Щодо твердження позивача про те, що нею не було отримано документів пов'язаних з проведенням перевірки, то вказує на те, що відповідно до приписів статей 75, 76 ПК України камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.
Зазначає, що акт камеральної перевірки №5934 від 10.07.2017, було надіслано на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 , однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення “за закінченням терміну зберігання”, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Дана правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 812/821/17 у якій суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Щодо посилання позивача на своєчасну сплату єдиного податку то вказує, що відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 статті 298 (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Згідно бази даних ІКС “Податковий блок” в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) у ФОП ОСОБА_1 в ІКПП станом на 01.01.2017 обліковувалась заборгованість в сумі 8146,99 грн, яка виникла внаслідок щоквартальних автоматичних нарахувань.
Вищезазначені обставини, були предметом дослідження камеральної перевірки, за результатами якої складено акт щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №5934 від 10.07.2017. Відповідно до частини 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення), у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки.
Крім цього зазначає, що норми ПК України не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку. В оскаржуваному рішенні № 54 від 21.08.2017 наявний підпис керівника податкового органу, а також зазначена підстава для анулювання свідоцтва платника єдиного податку, - наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України.
З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 41-43).
У відповіді на відзив позивач просить задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві (а.с. 54-59).
У запереченнях на відповідь на відзив представник ГУ ДПС у Волинській області в задоволенні позову просила відмовити з аналогічних у відзиві підстав (а.с. 63-64).
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06.03.2006 зареєстрована як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 2016 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, обліковими даними платника податку (а.с. 7-8).
Головним правлінням ДПС у Волинській області 21.08.2017 прийнято рішення №54 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Підставою анулювання свідоцтва платника єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу третього п. 299.10 ст. 299 ПК України (а.с. 52).
При цьому, відповідно до копії поштового відправлення вищевказане рішення було направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно з довідкою про повернення поштового відправлення таке повернуто за «закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 27).
Листом Луцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУДПС у Волинській області від 13.12.2023 №911/6/03-20-24-06-06 повідомлено позивача, що з 30.06.2020 вона перебуває на загальній системі оподаткування. Реєстрацію платника єдиного податку анульовано згідно рішення ГУ ДФС у Волинській області від 01.07.2017 у зв'язку з тим, що порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України. Вказано на необхідність негайної реєстрації платником ПДВ та надання пояснень причини відсутності необхідності реєстрації платника податків (а.с. 11).
Позивач, у відповідь на цей лист 22.12.2023 № 2212/1 просила видати їй копію рішення про виключення її з реєстру платників єдиного податку (а.с. 23).
Відовідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 виключена з вказаного реєстру 01.04.2016 (а.с. 24).
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з абз.2 п.294.1., п.294.2. ст.294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
За змістом п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пункт 291.3 ст.291 ПК України передбачає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно з п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України передбачає, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп.3 п.299.10. ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
За змістом п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правовій позиції викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління ДФС у Волинській області №54 від 21.08.2017 анульовано свідоцтво платника єдиного податку.
Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що таке прийнято на підставі пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України у зв'язку тим, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, сума податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб станом на 01.01.2017 становить 8146,99 грн. При цьому, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податку.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не зазначено на підставі яких саме даних ГУ ДФС у Волинській області зроблено висновок про наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у вказаній сумі, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання.
Доводи контролюючого органу про те, що згідно з даними інтегрованої картки платника податку розмір податкової заборгованості у фізичної особи-підприємця станом на 01.01.2017 становить 8146,99 грн, суд вважає безпідставними, оскільки оскаржуване рішення №54 21.08.2017 не містить посилань на зазначені обставини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначення відповідачем про несплату податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою для застосування до позивача наслідків щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку із посиланням на норми абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, оскільки вказані положення передбачають обов'язок платника перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірному рішенні про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 21.08.2017 № 54 підставою для анулювання реєстрації платника податків зазначена лише інформація про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку, втім, контролюючим органом не зазначено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки, як це вимагає п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
На підтвердження проведення перевірки, відповідачем надано акт камеральної перевірки платника єдиного податку від 10.07.2017 № 5934. з якого слідує, що 21.08.2017 головним державним ревізором-інспектором Відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.11 ст. 299 ПК України (а.с. 51).
Надаючи правову оцінку вказаному акту, суд звертає увагу на наступне.
Так, пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також пунктом 86.7 статті 86 ПК України.
Абзацом першим цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
При цьому суд бере до уваги практику Верховного Суду, на яку посилається відповідач, щодо вручення документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 у якій суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, акт камеральної перевірки датований 10.07.2017 - повернувся “за закінченням терміну” - 14.08.2017, а рішення про анулювання платника податку датоване 21.08.2017, тобто прийняте раніше, аніж в платника виникло право на подання заперечення на акт перевірки, що визначене відповідно до абз.1 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)).
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, що позбавило позивача права на подачу протягом 5 робочих днів з дня отримання акта та розгляд заперечень на висновки такого акта, у зв'язку з чим рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є таким, що прийняте з порушенням закону, а тому з цих підстав є протиправними та підлягає скасуванню як протиправне.
Крім того, датою виключення позивача з реєстру платника єдиного податку відповідно до оскаржуваного рішення є 21.08.2017, що не відповідає вимогам абз.1 п.299.11 ст.299 ПК України, оскільки така дата не є першим числом місяця, наступного за кварталом.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що контролюючим органом порушено умови та порядок прийняття оскаржуваного рішення №54 від 21.08.2017 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не дотримано процедуру виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а тому вищевказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Отже, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з врахуванням наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що оскільки рішення № 54 від 21.08.2017 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача поновити ФОП ОСОБА_1 у Реєстрі платників єдиного податку з 01.04.2016 та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 25.01.2024 №1028.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області №54 від 21.08.2017 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 01 квітня 2016 року та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя Р.С. Денисюк