17 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5512/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” (далі - Постанова №713); зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до вказаної постанови з 01 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром; визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01 травня 2024 року; зобов'язання провести з 01 травня 2024 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням нарахованих індексацій пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова №118), від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - Постанова №168) та від 23 лютого 2023 року №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (далі - Постанова №185) та з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII). 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №713, якою установив з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-XII, до розмірів їх пенсій, визначених станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. Всупереч зазначеній нормі відповідач зазначену доплату до пенсії не виплачує, а на звернення позивача про її виплату без обмеження максимальним розміром - відмовив. Позивач не погоджується з такими діями відповідача й вважає, що запроваджена Постановою №713 щомісячна доплата до пенсії є його набутим правом, а невиплата цієї доплати відповідачем обґрунтована підставами, які відсутні у нормативному акті, згідно з яким вона була установлена.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що ГУ ПФУ у Волинській області виплачує йому пенсію без врахування індексацій (доплат) за 2022-2024 роки, тобто обмежуючи розмір пенсійних виплат максимальним розміром. На думку позивача, такі дії ГУ ПФУ у Волинській області є протиправними, оскільки після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норми про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.20-25). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що на виконання рішення суду від 18 травня 2021 року у справі №140/2877/21 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Оскільки розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку збільшився на суму понад 2000,00 грн, то підстави для встановлення і виплати доплати відповідно до Постанови №713 відсутні.
З приводу позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відповідач зазначив, що застосування обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, запроваджено Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), статтею 2 якого встановлено, що максимальний розмір не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів доходів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Такі ж положення містить частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Ці норми є чинними та підлягають застосуванню.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 25 грудня 2004 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.14) та матеріалами пенсійної справи №ХА16785-Міноборони (а.с.28-30).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №140/2877/21 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 січня 2021 року №107 (з урахуванням раніше виплачених сум).
Перерахований основний розмір пенсії на виконання вказаного рішення становив 20072,62 грн (28675,17 грн х 70%), що підтверджено перерахунком пенсії за пенсійною справою №ХА16785-Міноборони (а.с.30).
Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі №140/1517/22 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії із розрахунку 90 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 січня 2021 року №107 (з урахуванням виплачених сум), без обмеження її максимальним розміром.
Перерахований основний розмір пенсії на виконання рішенням суду у справі №140/1517/22 становить 25807,65 грн (28675,17 грн х 90%) (а.с.28).
Як встановлено із розрахунку за пенсійною справою №ХА16785-Міноборони, з 01 березня 2024 року на підставі Постанови №185 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, загальний розмір якої становить 32420,72 грн, з них: основний розмір пенсії - 25807,65 грн; індексація за 2022 рік - 3613,07 грн, індексація за 2023 рік - 1500,00 грн, індексація за 2024 рік - 1500,00 грн (а.с.13). Проте виплата пенсії проводиться з урахуванням максимального розміру у сумі 25807,65 грн.
Листом від 24 квітня 2024 року №5835-4712/Є-02/8-0300/24 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №140/2877/21 основний розмір пенсії збільшився на суму понад 2000,00 грн, тому щомісячна доплата відповідно до Постанови №713 не встановлювалася; рішення суду у справі №140/2877/21 виконано в межах покладених зобов'язань. Зазначено, що на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановляється без обмеження максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, а у тих випадках, коли зобов'язання не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, то перерахунок здійснюється з врахуванням чинного законодавства. З огляду на положення статті 43 Закону №2262-XII підстав для виплати пенсії з урахуванням індексації за 2022-2024 року немає (а.с.11-12).
Тобто, починаючи з 01 липня 2021 року, позивачу не нараховується та не виплачується щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713. Також пенсія виплачується із застосуванням обмеження максимальним розміром.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
За приписами частин першої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з преамбулою та абзацом першим пункту 1 Постанови №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 1 Постанови №713 особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, які полягають у такому.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
При цьому Верховний Суд у постанові від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку. Таке ж правозастосування має місце і у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі №560/6528/22 та ін.
З урахуванням наведеного суд у цій справі дійшов висновку про те, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Волинській області з 01 липня 2021 року на виконання рішення суду від 18 травня 2021 року у справі №140/2877/21 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії (як і наступний перерахунок на виконання рішення суду у справі №140/1517/22), то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд враховує, що відповідно до перерахунку пенсії з пенсійної справи №ХА16785-Міноборони розмір пенсійної виплати позивачу з 01 березня 2024 року здійснюється з обмеженням максимальним розміром у сумі 25807,65 грн при нарахованих 32420,72 грн (а.с.13).
Такі дії органу Пенсійного фонду є протиправними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Зважаючи на те, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII), яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено на у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, є нереалізованими.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах (від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17).
Також суд зауважує, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI (набрав чинності з 01 жовтня 2011 року).
Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При вирішенні цього спору суд вважає за необхідне також наголосити, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Незважаючи на наявність у як Постанові №713 (абзац четвертий пункту 1), так і Постанові №118 (пункт 2), Постанові №168 (пункт 2) та Постанові №185 (пункт 2) застереження про виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн та підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру, визначеного законом, законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже, як зазначалося вище, застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.
Не може залишитися поза увагою й те, що рішенням суду від 21 березня 2022 року у справі №140/1517/22, яке набрало законної сили 08 червня 2022 року, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром (з 01 квітня 2019 року із розрахунку 90 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 22 січня 2021 року №107). З того часу законодавче регулювання не змінилося, однак відповідач, попри висновки суду у наведеній справі під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, знову протиправно застосувало обмеження його пенсії максимальним розміром.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, правове врегулювання спірних правовідносин, наведені висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, межі позовних вимог суд з метою забезпечення ефективного правового захисту прав та інтересів позивача та недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 та щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання відповідача провести з 01 травня 2024 року нарахування позивачу щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) провести без застосування обмеження максимальним розміром (у тому числі індексації пенсії за 2022-2024 роки та щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн).
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 22 травня 2024 року №3166-8547-9868-0251, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 16).
З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 травня 2024 року нарахування щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та виплату пенсії (з урахуванням щомісячної доплати у сумі 2000,00 грн, підвищення пенсії, передбаченого постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, від 23 лютого 2023 року №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”) провести без застосування обмеження максимальним розміром.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк