12 червня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та їй призначено покарання, із застосуванням вимог ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 10 років та без конфіскації майна.
На вказаний вирок суду обвинувачена ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
Вивчивши подані апеляційні скарги, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 396 КПК України.
Так, відповідно до ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
За змістом положень кримінального процесуального закону апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду, вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції. Особа, що подає скаргу, зобов'язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення, навести обґрунтування своєї позиції.
Так, в апеляційних скаргах обвинувачена ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 , кожен з них, вважаючи вирок суду незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 невинуватою та _____________________________________________________________
Справа №11-кп/824/4372/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_4
Категорія: ч. 7 ст. 111-1 КК України Доповідач ОСОБА_1
виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю стороною обвинувачення вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Між тим, згідно з ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін; змінити вирок; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати вирок і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Отже, за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції виправдувальний вирок не ухвалюється, то апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 не містять належного прохання особи, яка їх подала, з урахуванням тих рішень, які вправі прийняти апеляційний суд, відповідно до ст. 407 КПК України.
За таких обставин, згідно ч. 1 ст. 399 КПК України, апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 слід залишити без руху з наданням апелянтам строку для усунення їх недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 396-399 КПК України, суддя апеляційного суду
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати обвинуваченій ОСОБА_2 та захиснику ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2 та захиснику ОСОБА_3 , що в разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде повернута.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1