03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/14290/21 Головуючий у суді першої інстанції - Хоменко В.С.
Номер провадження № 22-ц/824/8071/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
12 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Сукач О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою Мироненко Мариною Димитріївною , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та просив стягнути з відповідачки вартість матеріального збитку в розмірі 268 030,29 грн, витрати на проведення оцінки в розмірі 2 700 грн, витрати на евакуацію у розмірі 2 440 грн, а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 16 грудня 2020 року в м. Києві на вул. Заболотного з вини відповідачки ОСОБА_1 - водія автомобіля Opel Vectra номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження належний йому автомобіль Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 та постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/5401/21 від 24 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказував, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Кредо» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 182160466.
Так, ТДВ «СК «Кредо» виплатила страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності за шкоду, завдану автомобілю Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП в розмірі 130 000 грн.
Позивач вказував, що з метою визначення розміру матеріальної шкоди, яка була йому заподіяна у зв'язку із пошкодженням автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 , він звернувся до ТОВ «Клевер Експерт» та було укладено договір про проведення оцінки (за послуги проведення оцінки та складання Звіту № 216/05-21 він сплатив 2 700 грн).
На виконання зазначеного договору ТОВ «Клевер Експерт» 07 травня 2021 року складено «Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 216/05-21», згідно якого розмір вартості відновлювального ремонту становить 768 550,27 грн, а ринкова вартість ТЗ становить 630 022,67 грн.
Відтак, позивач вважає, що в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 є фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, тому відповідно до п. 2 ст. 30 Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі вказаного, ТОВ «Клевер Експерт» 07 травня 2021 року було складено Звіт № 216/05-21/1 про оцінку транспортного засобу й вказано ринкову вартість автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 після ДТП у розмірі 231 992,38 грн.
Тож, ОСОБА_1 позивачу, як власнику автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 , повинно бути відшкодовано матеріальний збиток у розмірі 398 030,29 грн, що відповідає різниці між вартістю ТЗ до ДТП - 630 022,67 грн та вартістю ТЗ після ДТП - 231 992,38 грн, відповідно до результатів Звітів № 216/05-21 та № 216/05-21/1.
Крім того, позивач вказав, що в результаті ДТП, що трапилась 16 грудня 2020 року, він в той же день звернувся до послуг ФОП « ОСОБА_4 » з метою евакуації свого пошкодженого ТЗ з місця ДТП до місця зберігання, що підтверджується Актом виконаних робіт від 16 грудня 2020 року, за що сплатив грошові кошти на евакуацію у розмірі 1 140 грн.
Разом з тим, додатково з метою евакуації ТЗ Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 до місця здійснення огляду ТЗ та визначення матеріального збитку, він знову звернувся до ФОП « ОСОБА_4 » та витратив кошти у розмірі 1 300 грн, які також вважає, повинні бути стягнуті з відповідачки ОСОБА_1 .
Окрім того, ОСОБА_3 вказував, що йому було завдано моральної шкоди, оскільки він зазнав моральних страждань, зокрема, внаслідок фізичного болю та страждань, завданих йому внаслідок вказаної ДТП, зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням майна, яку оцінює у 5 000 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 вартість матеріального збитку у розмірі 268 030,29 грн, витрати на евакуацію у розмірі 2 440 грн, у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 9 177,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 781,70 грн.
В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, представник ОСОБА_1 - Мироненко М.Д. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що ТДВ «СК «КРЕДО» звернулось до суб'єкту оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 , яким було здійснено огляд пошкодженого ТЗ позивача та складено Акт огляду транспортного засобу від 16 грудня 2020 року, складання якого, як і сам огляд ТЗ відбулись в присутності позивача, й у ОСОБА_3 були відсутні будь-які заперечення чи претензії стосовно змісту даного документу, який фактично відображає всі пошкодження елементи та деталі належного йому транспортного засобу. Варто також відмітити, що в даному Акті огляду він навіть поставив власний підпис під твердженням про правильність вказаних пошкоджень.
Так, на підставі вказаного акту огляду, 18 січня 2021 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , на замовлення ТДВ «СК «КРЕДО», був складений Звіт № 1978049/01/21 про оцінку колісного транспортного засобу належного ОСОБА_3 й вказано, що вартість об'єкту оцінки станом на дату пошкодження складає 767 975, 90 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 266 312, 15 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахування фізичного зносу становить 165 277, 92 грн та вартість відновлювального ремонту КТЗ із врахуванням фізичного зносу без врахування ПДВ на замінні складові та матеріали становить 142 041, 83 грн.
При цьому, відсутні жодні підстави вважати, що вказаний Звіт про оцінку КТЗ складений не в повній мірі, є необ'єктивним та не відповідає дійсності, адже зі сторони позивача, жодних скарг, заперечень та претензій щодо змісту, об'єктивності та дійсності Звіту № 1978049/01/21 від 18 січня 2021 року не надходило.
Отже, апелянт вважає, що ані вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахування фізичного зносу (165 277, 92 грн), ані вартість відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу без врахування ПДВ на замінні складові та матеріали (142 041, 83 грн) жодним чином не перевищує ринкової вартості пошкодженого КТЗ належного позивачу (767 975, 90 грн), й автомобіль не вважається фізично знищеним.
Наголошує, що в оскаржуваному рішенні суд визнав відсутність доказів на підтвердження факту знищення майна позивача, проте, при цьому неправомірно застосував метод обрахунку, який застосовується при визнанні факту знищеного майна.
Апелянт також вважає безпідставним стягнення частини витрат на евакуацію ТЗ позивача в розмірі 1 300 грн, адже відповідно до абзацу першого ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування евакуаційних послуг до місця ремонту ТЗ з місця ДТП, й не передбачено евакуація до місця огляду.
Наголошує, що позивачем було замовлено додаткову оцінку вартості КТЗ в ТОВ «Клевер Експерт» від 05 травня 2021 року, тобто майже через пів року після події ДТП, на підставі якої у нього виникла необхідність у стягненні більшої суми, ніж йому було нараховано відповідно до Звіту № 1978049/01/21 від 18 січня 2021 року.
Так, у вказаному Акті огляду наявні заперечення сторони відповідача щодо порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої Наказом МУЮ та ФДМ України 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, а тому апелянт просить не брати даний звіт до уваги.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мироненко М.Д. вказує й щодо неправомірного стягнення моральної шкоди, оскільки судом не встановлено чим підтверджується розмір моральної шкоди чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а ОСОБА_3 не надав розрахунку розміру шкоди з яких міркувань він виходив визначаючи його, не надано жодного доказу підтверджуючого факт завдання йому моральної шкоди та матеріали справи таких доказів не містять.
Разом з тим, представник апелянта вказує, що суд першої інстанції відмовив у відкладенні розгляду справи через зайнятість представника відповідача в двох інших справах, чим позбавив відповідача можливості скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, наданні заперечень на висновок експерта та неправильного обрахунку завданої позивачу шкоди.
Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
11 березня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_3 - адвоката Ковалевської Д.С., в якому вказує, що твердження апелянта про те, що з оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Зокрема, судом встановлено, що розмір завданої шкоди позивачу відповідає вартості матеріального збитку, який в свою чергу відповідає різниці між вартістю ТЗ до ДТП - 630 022,67 грн та вартістю ТЗ після ДТП - 231 992,38 грн відповідно до результатів Звітів №216/05-21 та №216/05-21/1, а саме 398 030,29 грн не відповідає дійсності, адже в рішенні на вказано, що судом береться до уваги вартість матеріального збитку, визначена у висновку експерта від 25 серпня 2023 року№СЕ-19/111-23/35926-АВ, у зв'язку з чим суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто в даному випадку 428 704,87 грн - 130 000 грн (відшкодування, здійснене страховиком винуватця ДТП), що дорівнює 298 704,87 грн й відповідатиме фактичному розміру завданої шкоди при ДТП.
Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 268 030,29 грн, які заявлені позивачем, тобто, судом першої інстанції, в основу визначення повної вартості матеріального збитку завданого позивача покладено результат Висновку експерта №СЕ-19/111-23/35926-АВ, в якому не підтверджено фізичне знищення автомобіля та встановлена вартість матеріального збитку, що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 428 704,87 грн.
Крім того, суд правомірно стягнув з відповідача понесені збитки на евакуація ТЗ позивача, оскільки відносини, що виникли між сторонами не регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а регулюються нормами ЦК України, з якого вбачається обов'язок особи, що завдала шкоди внаслідок своїх неправомірних дій компенсувати завдані збитки потерпілій особі.
Щодо тверджень апелянта про наявність порушень у звітах на замовлення позивача, представник акцентує, що судом стягнуто розмір матеріального збитку з відповідача на підставі Висновку експерта, який був складений в рамках судового провадження та експерту були надані як Звіти на замовлення позивача, так і Звіт на замовлення страховика.
Разом з тим, у відзиві вказує, що сам факт ДТП є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди, якщо потерпіла особа її зазначає, що є встановленим поза розумним сумнівом.
З урахуванням вищевикладеного представник ОСОБА_3 - адвокат Ковалевська Д.С просить відмовити у задоволені апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
При апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_1 - Мироненко М.Д. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення про відмову у задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Ковалевська Д.С. заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки доводи, на які посилається апелянт, не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків, викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що 16 грудня 2020 року в м. Києві на вул. Заболотного з вини відповідача ОСОБА_1 - водія автомобіля Opel Vectra номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна подія за наслідок чого належний ОСОБА_3 автомобіль Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/5401/21 від 24 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10).
Суд зазначив, що в силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України наявність винних дій ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доведеною, та не підлягає доказуванню.
Також судом при розгляді справи було встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Кредо» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 182160466 (а.с. 11).
ТДВ «СК «Кредо» виплатила страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності за шкоду, завдану автомобілю Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке мало місце 16 грудня 2020 року, в розмірі 130 000,00 грн (а.с. 12).
Як встановлено та не заперечується сторонами, на момент ДТП автомобіль був забезпечений ТОВ «СК «Кредо» згідно полісу № 182160466 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 130 000,00 грн.
Судом встановлено, що не заперечувалось сторонами та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СК «Кредо» ДТП, що мала місце 16.12.202 року, було визнано страховим випадком та 30.04.2021 року було виплачено страхове відшкодування в розмірі 130 000,00 грн. (а.с. 12).
Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що його автомобіль є фізично знищеним та на Звіти про оцінку від 07.05.2021 року № 216/05-21 та № 216/05-21/1, що складені ТОВ «Клевер Експерт» на його замовлення після виплати страхового відшкодування, згідно яких розмір вартості відновлювального ремонту ТЗ становить 768 550,27 грн, ринкова вартість ТЗ становить 630 022,67 грн, а ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 після ДТП складає 231 992,38 грн.
Також суд зазначив, що при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування страховою компанією було використано звіт № 1978049/01/21 про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ) від 18.01.2021 року (дата оцінки: 16.12.2020 року), складеного СОД ОСОБА_5 на замовлення страхової компанії, з якого не вбачається, що автомобіль позивача є фізично знищеним. Позивач підстави для розрахунку страхового відшкодування не оскаржував.
Так само, таких висновків не містить й поданий позивачем Звіт про оцінку від 07.05.2021 року № 216/05-21, що складений ТОВ «Клевер Експерт» на його замовлення.
З урахуванням наявності в матеріалах справи різних висновків автотоварознавчого дослідження судом було призначено у справі судову авто товарознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта від 25 серпня 2023 року № СЕ-19/111-23/35926-АВ, складеного судовим експертом КНДЕКЦ Любименком О.О. на виконання ухвали суду від 25 травня 2023 року, ринкова вартість транспортного засобу «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП - 16 грудня 2020 року, складала 749546,20 грн; вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - матеріального збитку, спричиненого власнику автомобілю «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 428 704,87 грн; ринкова вартість транспортного засобу «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , після ДТП - 16 грудня 2020 року не розраховувалась, оскільки вартість відновлювального ремонту не перевищила ринкову вартість (а.с. 161-193 т.1 ).
Оцінюючи висновок експерта від 25.08.2023 року №СЕ-19/111-23/35926-АВ, суд зазначив, що висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний висновок складений судовим експертом Любименком О.О., який є судовим експертом сектору автотоварознавчих досліджень лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової автотоварознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво від 20.06.2023 року № 19188), стаж експертної роботи з 2023 року.
У висновку зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Тому, висновок експерта від 25.08.2023 року №СЕ-19/111-23/35926-АВ судом прийнятий як належний та допустимий доказ.
З урахуванням вище вказаного висновку експерта від 25.08.2023 року №СЕ-19/111-23/35926-АВ суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України в розмірі 268 030,29 грн, які заявлені позивачем.
Також суд погодився із доводами позивача щодо необхідності стягнення із відповідача понесених позивачем витрат, пов'язаних з евакуацію пошкодженого транспортного засобу в розмірі 2 440 грн, відшкодування моральної шкоди 5 000 грн та витрат на проведення судової експертизи у розмірі 9 177,60 грн, обґрунтовуючи зазначене тим, що дані вимоги позивача відповідають ст. 22, 23 ЦК України та підтвердженні наданими та допустимими доказами.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Положення статті 1187 ЦК України є спеціальними відносно статті 1166 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.
Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у статті 1187 ЦК України.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Перевіряючи доводи апелянта щодо незаконності рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди та в частині стягнення судових витрат колегія суддів враховує наступні норми матеріального права та процесуального законодавства.
Так, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідачка у справі визнана винною у заподіянні шкоди позивачу справі, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/5401/21 від 24 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10).
Обґрунтовуючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, пов'язаної із пошкодження належного позивачу транспортного засобу позивач надав до суду Звіт про оцінку від 07.05.2021 року № 216/05-21 та № 216/05-21/1, що складені ТОВ «Клевер Експерт» на його замовлення після виплати страхового відшкодування, згідно яких розмір вартості відновлювального ремонту ТЗ становить 768 550,27 грн, ринкова вартість ТЗ становить 630 022,67 грн, а ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_2 після ДТП складає 231 992,38 грн.
Разом із тим, при розгляді справи суд в порядку, визначеному ст. 103 ЦПК України, призначив судову товарознавчу експертизу, за наслідками чого суду було надано Висновок експерта від 25.08.2023 року №СЕ-19/111-23/35926-АВ.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції визначив розмір заподіяної шкоди - 268 030,29 грн, який заявлений позивачем.
Колегія суддів повністю погоджується із даним рішенням суду, оскільки висновок експерта від 25.08.2023 року №СЕ-19/111-23/35926-АВ, містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний висновок складений судовим експертом Любименком О.О., який є судовим експертом сектору автотоварознавчих досліджень лабораторії товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової автотоварознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво від 20.06.2023 року № 19188), стаж експертної роботи з 2023 року. У висновку зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Таким чином, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 у заявленому ним розмірі 268 030,29 грн. Вказана сума судом визначена, як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто в даному випадку 428 704,87 грн. - 130 000,00 грн (відшкодування, здійснене страховиком винуватця ДТП), що дорівнює 298 704,87 грн й відповідатиме фактичному розміру завданої шкоди при ДТП. При цьому судом обґрунтовано враховано принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений в ст. 13 ЦПК України.
Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про стягнення із відповідачки також витрат, понесених позивачем на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП та на огляд судового експерта в розмірі 2 440 грн.
Дані витрати понесені позивачем та пов'язані саме із протиправними діями відповідачки та направленні на збирання доказів по даній справі, підтвердженні відповідними доказами, а тому їх задоволення судом відповідає нормам матеріального права (ст.22 ЦК України).
Обґрунтованим колегія суддів вважає і стягнення судом із відповідачки на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
Виходячи з положень ст. 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілої спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 вказаної Постанови).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Вказаний висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 638/8636/17-ц.
Участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив із засад розумності та справедливості, а також обставин справи та наслідків, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру, та дійшов до законного висновку про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану Мироненко Мариною Димитріївною , залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 червня 2024 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв